![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/48/Gay_Pride_Flag.svg/languk-640px-Gay_Pride_Flag.svg.png&w=640&q=50)
Одностатеві шлюби в Україні
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Україна не визнає одностатеві шлюби. У 51 статті Конституції України зазначено, що «шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. При цьому співжиття різностатевих пар Україна згідно з 74 статтею[1] Сімейного кодексу України розглядає як фактичний шлюб, що дає їм низку прав і обов'язків, однак це не стосується одностатевих пар. У результаті одностатеві пари позбавлені прав і обов'язків, які мають родичі та подружжя: право спільного усиновлення й опіки над дітьми, право не свідчити проти партнера в суді, правовий режим майна, соціальний захист, право спадкування, права в разі смерті або зникнення партнера тощо. У зв'язку з цим ще в 2015 році в рамках процесу європейської інтеграції України уряд Арсенія Яценюка розпочав розробку законопроєкту про альтернативний шлюбу інституту цивільного партнерства, під час укладання якого як різностатеві, так і одностатеві пари визнавались би родичами та набували ряду прав, крім права спільного усиновлення й опіки над дітьми. Проте в ЛГБТ-спільноті України є побоювання, що поява інституту реєстрованих партнерств зробить перспективу впровадження одностатевих шлюбів в Україні недосяжною.[2] Питання впровадження одностатевих шлюбів особливо загострилося після початку процесу вступу України до Європейського Союзу в 2022 році та російського широкомасштабного вторгнення в Україну під час російсько-української війни.[3][4]
Частина українців не підтримує ідею запровадження одностатевих шлюбів та протидіє цьому за підтримки Всеукраїнської ради церков, органів місцевого самоврядування[5][6] і громадських організацій на кшталт «Любов проти гомосексуалізму» тощо,[7] а серед громадських лідерів України немає відкритої позиції з цього питання через можливість критики.
Український ЛГБТ-рух є невіддільною частиною інституціоналізації громадянського суспільства України.[8] Його учасники є громадянами України на яких поширюються усі права, обов'язки та свободи закріплені в Конституції України. На думку ЛГБТ-активістів, невизнання одностатевих шлюбів в Україні відбивається на звуженні їх правових можливостей та проявах дискримінації, призводить до вимушеної бездітности одностатевих пар, до страху перед соціальною нестабільністю у разі народження дитини у парі, до очікування проблем, пов'язаних з негативним сприйняттям їх дитини в дитячих установах, школах, та суспільстві загалом.[9][10].