Loading AI tools
французький архітектор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Огю́ст Перре́, Оґюст Перре (фр. Auguste Perret; 12 лютого 1874, Іксель, Бельгія — 25 лютого 1954, Париж, Франція) — французький архітектор, піонер і лідер у будівництві із залізобетону, підприємець, педагог. Центр міста Гавр, майже повністю зруйнований під час Другої світової війни і відновлений під керівництвом Перре, в 2005 році був занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО[9].
| Огюст Перре | |
|---|---|
 | |
| Народився | 12 лютого 1874[1][2][…] Іксель, округ Брюссель-Столиця, Брюссельський столичний регіон, Бельгія |
| Помер | 25 лютого 1954[1][2][…] (80 років) Париж, Франція[3] |
| Поховання | цвинтар Монпарнас |
| Країна | .svg){kind=small} Франція[4] |
| Діяльність | архітектор, підрядник, педагог, дизайнер, містобудівник |
| Alma mater | Національна вища школа красних мистецтв |
| Вчителі | Julien Guadetd |
| Відомі учні | Paul Vimondd, Ле Корбюзьє, Jean Renaudied, René Ichéd, Adrien Breletd[5], André Le Donnéd[5], Patroklos Karantinosd, Elsa Sundlingd[6] і Q98573050?[7][8] |
| Знання мов | французька[1] |
| Заклад | Спеціяльна архітектурна школаd і Національна вища школа красних мистецтв |
| Членство | Академія красних мистецтв Франції і Національна академія художніх мистецтв Аргентиниd |
| Magnum opus | Chapelle du Rosaire de Venced, Église Notre-Dame du Raincyd, reconstructed center of Le Havred і Театр Єлисейських полів |
| Батько | Claude Perretd |
| Брати, сестри | Gustave Perretd і Claude Perretd |
| Нагороди | |
Народився в бельгійському місті Іксель, у сім'ї каменяра, який мав успішний бізнес в Парижі. Вивчав архітектуру в Школі красних мистецтв у Парижі, покинув її не отримавши диплома і став працювати в сімейній справі. 1904 року побудував житловий будинок за адресою «25bis, rue Benjamin Franklin» у Парижі, який, ймовірно, став першим житловим будинком, побудованим із залізобетону. 1905 року спільно з братами Гюставом (теж архітектор, співавтор більшості проектів Огюста) і Клодом заснував фірму, що спеціалізувалася на будівництві із залізобетону. У цій фірмі в 1909 році кілька місяців працював і вивчав основи технічного креслення Ле Корбюзьє.
1913 року за проектом Перре було споруджено будівлю театру Єлисейських полів — чудовий зразок нового в той час стилю ар-деко. Ця споруда принесла Огюсту популярність — він будує промислові та житлові будівлі, будинки-студії для художників і скульпторів, церкви. Церква Богоматері в Ле-Ренсі, 1922—1923) стала першим храмом Франції, який був повністю побудованим із залізобетону.
З 1923 року керував майстернею при Школі красних мистецтв, яка спеціалізувалася на бетоні. З 1928 року викладав у спеціальній школі архітектури. З 1943 року керував Асоціацією архітекторів і викладав у Академії витончених мистецтв. Після війни отримав замовлення на відновлення центральної частини зруйнованого міста Гавр.
Помер 1954 році, через два роки після смерті брата Гюстава. Будівництво в Гаврі за проектами Перре тривало до 1964 року.
Після смерті Огюста Перре вважали найвизначнішим архітектором Франції, порівнювали з Ле Корбюзьє, а потім надовго забули. Тільки 1985 року після публікації книги Джозефа Абрама (Joseph Abram) творчість майстра було заново відкрито для суспільства. У 1990-ті року спадщина братів Перре була ґрунтовно вивчена, на початку 2000-их вийшло декілька монографій, присвячених Перре, а в 2002—2004 роках була організована пересувна виставка «Перре, поетика бетону». Врешті 15 липня 2005 року ЮНЕСКО оцінило реконструкцію Гавра як видатний зразок архітектури та міського планування в післявоєнному будівництві та занесло Гавр до Списку об'єктів світової спадщини.
.jpg)
_(11872278295).jpg)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
