Обмежений кінопрокат

Обме́жений кінопрока́т — стратегія розповсюдження нового фільму в декількох кінотеатрах по всій країні, як правило, в артгаузах на великих столичних ринках. З 1994 року Nielsen EDI^[en] визначає обмежений кінопрокат у США і Канаді як фільм, випущений менш ніж у 600 кінотеатрах^[1].

Досить часто мета обмеженого кінопрокату — оцінка привабливості спеціальних фільмів, таких як документальні, незалежні й артгаузні фільми. Звичайна практика кіностудій полягає у випуску в обмежений прокат довгоочікуваних і схвалених критиками фільмів не пізніше 31 грудня в окрузі Лос-Анджелес (штат Каліфорнія), щоб претендувати на номінацію на кінопремію «Оскар» (відповідно до правил). Довгоочікувані документальні фільми також виходять в обмежений прокат одночасно в Нью-Йорку, оскільки правила премії «Оскар» за найкращий повнометражний документальний фільм передбачають випуски в обох місцях. Фільми майже завжди виходять на широку аудиторію в січні або лютому наступного року.

Помітним винятком є «Шоу жахів Роккі Хоррора», прем'єра якого відбулася 1975 року. Фільм став культовим і досі показується лише в обмеженому вигляді; це найтриваліший кінопрокат в історії^[2]:112.

Див. також

• Роуд-шоу кінопрокат^[en]

Примітки

1. DiOrio, Carl (27 вересня 2002). Indie distrib Premiere in need of cash. Variety (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 24 червня 2023.
2. Hallenbeck, Bruce G. (2009). Comedy-Horror Films: A Chronological History, 1914-2008 (англ.). Jefferson: McFarland & Company, Inc. 255. ISBN 978-0-7864-3332-2.