Loading AI tools
Через страшну трагедію створено шаблон {{Користувач пам'ятає авіакатастрофу під Смоленськом}}. Щиро, Артем В. Коновалов 20:53, 10 квітня 2010 (UTC)
Шановний пане Hundchen!
Вашу статтю про Концертгаус зараховано до числа найкращих, тож я, керуючись патріотичними вікі-міркуваннями, спробував її поліпшити — в мовному плані. Тобто в тому, на чому розуміюся. Все б нічого, та тільки вбивають мене о-умляутування (особливо ж, коли оте "о" спереду прикрашене знаком м'якшення — навіть після губних і шиплячих; так, гляди, й після голосних почнуть ставити; еге ж, ми все можемо ) і га-хекання.
Колись я написав таку собі статейку. Пропоную її Вашій увазі.
ХЕЙ, ХЕКНЕМО? ГИКНЕМО? ҐИҐНЕМО!
Слово "хекати" я вживаю не лише у значенні "важко дихати", "різко вдихати чи видихати перед кожною стопкою", але й як синонім понять "сліпо мавпувати чуже", "бездумно й по-рабському плентатись у чужому фарватері". І з'явився той оказіональний синонім не з доброго дива, а від усвідомлення перехнябленої долі нашого "г", збагаченого за рахунок розстріляного "ґ" й окраденого на користь "х". Ось такою крадіжкою, породженою калькуванням із російської орфографії та фонетики і є наше хекання.
Південним говіркам російської мови притаманне "гекання", а не "ґекання". І це на значній території, її північний рубіж сягає поза В'язьму, Калугу, Тулу і Рязань. Добрячий клапоть Росії, що й казати. А додати сюди майже цілком зрусифіковану Білорусь і напівзрусифіковану Україну – то й поготів, як на мене, така вимова мала би право на певну часткову нормативізацію та цілковите орфографічне узаконення. Ба ні. Історично так склалося, що нормативним стало тільки "ґ". Що вдієш. Передаючи мову попа-викладача у "Срібному гербі", Чуковський мусив написати "поханый учебник". Додаткової букви в абетці, вважаю, по праву заслуговувало хоч єдине, зате дуже вагоме слово, для якого російська орфоепія дає український варіант вимови, – Бог. Це виняток, релікт, наслідок заохочуваної царями експансії в Росію XVII – XVIII cтоліть українських грамотіїв, переважною більшістю – священиків. Так, колись у церковній лексиці росіян був отой дзвінкий фрикативний фарингальний звук. А за якихось двісті років бідолашній сімейці Мини Мазайла довелося мозольно опановувати премудрощі фонетики північно-східних братів-слов'ян.
А що ж робити з чужомовними словами і назвами, в яких є придихове "h" – ще один арґумент на користь додаткової літери? Зазвичай росіяни транскрибують і вимовляють – "х". Втім, розвиток жодної з мов не йде по прямій, немає правил без винятків. Цілком зрозумілі ці винятки,коли з'являються небажані паралелі з невідповідними словами рідного словника: Гамлет, принц данський, німецьке місто Гамбурґ, австрійський поет Роберт Гамерлінґ, ірландський математик Гамільтон, чеський шахіст Властимил Горт і т. д. Але цим витлумачиш хіба що мізерну частку всіх відступів од правила "охекування", а їх ой як багато. Стокгольм, Голлівуд, мис Горн, Гудзонова затока, Галле, Гаага, Гекла, Гавана, Майргофер, Гартман, Гофмансталь, Горнер, О'Генрі, Губерт, Генріх, Герман, Гуґо...
Дуже характерна тенденція: колись російські перекладачі таки гекали, а потім оглушили дзвінкий звук. Наприклад, заголовок першого перекладу скоттівського "Айвенго" ("Ivanhoe") написали "Ивангое", хоча слід було б сподіватись "Иванхое". Іще приклад: коли мають на увазі письменника, то пишуть і вимовляють "Гофман", а коли майстра фігурного ковзанярства – то "Хофман". Дуже прикметно вийшло з літератором Олдосом Гакслі. Вимовляємо прізвище його діда, відомого біолога, як "Гекслі", а внука чомусь обхекуємо – "Хакслі". Окремої уваги варте прізвище славетного поета. Гаразд, панове росіяни, хай уже буде по-вашому – Гейне, а не Хейне, але чому "ей" замість "ай", як того вимагає німецька мова? По-моєму, це можна пояснити так: в їдиші нормативне – "ей", тож чимало російських перекладачів, будучи євреями, передавали чужоземні назви, додержуючи традицій рідної мови.
Важка доля судилася "ґ". У тридцять третьому розстріляли. У правописі 1990 року воскресили й ніби реабілітували. Але, як ото багатьом реабілітованим, ніде цій літері притулитися, знайти стале місце. Одні – взагалі іґнорують, другі тулять всюди, де тільки можуть, – "заґеґують" мову. Треті не завертають собі голови й пишуть так, як радять наші какадеміки – повелителі українського правопису. Спасибі отим гідним послідовникам радянського – аж до кісточок – ученого Білодіда: принаймні сторінку виділили цій нещасній букві в орфографічному словнику на сто двадцять тисяч слів. Причому милостиво дозволили кожному з нас діяти на свій розсуд. Хочеш – пиши "Гренландія". Волієш "Ґренландію"? Будь ласка. І тим самим заохотили нас по-плювацькому ставитися до правопису й самоволити. Ну а четверті, збиті з пантелику в цій вакханалії, вже й не знають, що робити, де котру літеру на папір класти. Помикитилося й деяким нашим науковцям – наприклад, укладачам Великого тлумачного словника сучасної української мови (п'яте слово цього довгенького титулу я б узяв у лапки). Мабуть, довго думали, перш ніж описати воду як "найпростішу хімічну сполуку Гідроґену з Оксиґеном". Мало того, що наділили водень і кисень штучними, придуманими назвами. Мало й того, що возвеличили ці хімічні елементи, удостоївши їх великої букви. На додачу ще й "ґ" втиснули (не знати чого, адже в цьому-таки словнику цілком слушно поставили – "галоген"). Може, гадали, що раз по-латині – "Hydrogenium", то й похідне українське слово-новотвір теж треба "ґеґнути". Та ні ж бо. Назва латинська, але з грецької мови пішла. А греки взагалі не мають "ґ" як такої. Пишуть замість неї, як і ми триста літ тому, "κγ" – "кг". Корінь "ген" їхній, то й передавати на письмі його належить саме так. Виняток – запозичення з латини: "ґендерний", "ґенітив".
У цьому хаосі я керуюся словником (жаль, невеликий обсяг, мало вийти розширене видання) Олександра Пономарева, хоча й не в усьому слухаюся цього видатного філолога. Зокрема, не можу згодитися з "ґ" в голландських словах – "гульден", "Гаага" та інших. Пишу "Копенгаген", бо в данському оригіналі буде "København". Так само й "Гетеборг", бо шведи вимовляють назву цього міста як "єтеборь". Може, й помиляюсь.
Знаю, що не можна вживати "ґ" у словах грецького походження, а також у дуже давніх, тому й достосованих до питомо української вимови, запозиченнях. Коли вагаюся між суперечливими рекомендаціями, тоді опираюся на мовне чуття, бо іншої ради нема. Буває, що сам для себе (звичайно ж, не претендую на безумовну правильність) запроваджую розмежування: дівоча чи шахова фігура, але фіґура Богородиці; колега як співробітник, але колеґа як приятель-галичанин; легенда як оповідання, але леґенда як пояснення до мапи. Стараюся опиратись на здоровий глузд. Чого й іншим бажаю.
…Кілька років тому, ведучи репортаж про матч футбольних збірних України й Німеччини, наш телекоментатор завзято вихекував усі німецькі прізвища з отим сакраментальним "h". "Добре, що не збірна Нідерландів приїхала, – спало мені на гадку. – У голландській мові взагалі немає звука "ґ", лишень "г" і "х". Раз ти вже такий завзятий хекальник, то міг би й стати більшим од короля роялістом, себто послідовно піти далі від росіян і вихекувати всі голландські власні назви. Але що б ти, горопашний, робив з прізвищем воротаря збірної? Коли б так на воротах стояв відомий майстер – де Гуй? Що ж, якби тобі довелося вимовити це прізвище з питальною інтонацією, то, мабуть, відповідь дуже скоро знайшлася б…"
– Звісно, є в цьому рація, – згодиться не один читач. – Але ж ми так звикли вторувати російській вимові. Все це усталилося, та ще й "какось воно льогчей", як сказав наш сатирик. Може, й справді не варто нічого змінювати?..
Та ні, варто. Бо ж геть захекаємося. Щось таки треба змінювати. Чи, може, й далі сидітимемо склавши руки й примовлятимемо: "Та хек з ним, з отим хеканням"? Га?
Хіба не гнівайтеся. Стаття справді хороша, але для вдосконалення немає меж. Сподіваюся, що я не надаремно старався. Ще б оте "хекання" і "йокання" викинути геть з усієї Вікіпедії — на смітник. Мабуть, таки варто цю справу (вкотре вже за всю історію незалежної України!) подати на обговорення. Не тільки у Вікіпедії
З повагою — Олег-літред
Вітаю, Hundchen! Прошу Вас долучитись до Вікіпроекту Астрономія. Поки що він існує у моєму особистому просторі (виведу в простір Вікіпедія:Проект коли набереться 5 учасників). З повагою, --Baseобговореннявнесок 14:58, 6 лютого 2012 (UTC)
Вітаю! Будь ласка, зверніть увагу, що в статті Кавалер троянди був автоматично вилучений встановлений вами шаблон {{Edited}}, оскільки вона не редагувалася понад 7 днів. — KrBot (обговорення) 19:00, 24 квітня 2012 (UTC)
Вітаю! Будь ласка, зверніть увагу, що в статті Кавалер троянди був автоматично вилучений встановлений вами шаблон {{Edited}}, оскільки вона не редагувалася понад 7 днів. — KrBot (обговорення) 14:09, 2 травня 2012 (UTC)
Hallo «Hündchen»! Привіт, «Песику»! 
Відень — місто, з яким пов’язано ім’я Івана Франка. Отже ви можете доповнити (суттєво) німецьку статтю de:Iwan Franko про життя і творчість «Каменяря», напр., до рівня української статті.
Також важливо: німецькі, тобто німецькомовні, твори самого Франка. Їх можна завантажувати до Вікіджерел: s:de:Iwan Franko. Особливо цікавить його докторська дисертація Über Barlaam und Josaphat und die Einhornparabel. (NB de.wikisource.org вимагає скани публікацій для розміщення текстів).
Хай щастить! --Максим Пе (обговорення) 13:53, 3 травня 2012 (UTC)
Вітаю! Ваш внесок у Вікіпедію дуже цінний, проте у деяких зі статей, створених вами, не вказано жодних джерел. Пам'ятайте, що матеріал без посилань на авторитетні джерела і який неможливо верифікувати, може бути підданний сумніву та вилучений:
Зауважте, що, можливо, деякі статті вже мають джерела, проте шаблон {{без джерел}} був залишений випадково у статті. У такому випадку достатньо просто вилучити вказаний шаблон зі статті. --DixonDBot (обговорення) 14:47, 15 грудня 2012 (UTC)
Вітаю! Раніше ваша сторінка обговорення архівувалася ElimBot'ом, який на даний час є неактивним, тож, можливо, вам видасться корисною інформація, що зараз ви можете налаштувати архівацію за допомогою іншого бота. Інструкції щодо того, як це можна зробити, знаходяться на сторінці Користувач:DixonDBot II/Інструкції. Дякую! --DixonDBot (обговорення) 08:33, 25 січня 2013 (UTC)
Вітаю! Запрошуємо Вас взяти участь у проєкті Католицтво!
--Krupski Oleg (обговорення) 13:15, 16 березня 2013 (UTC)
Шановний(а) дописувачу української Вікіпедії Hundchen!
В минулому ви створили 18 статей Вікіпедії та додали 113 кб вікітексту — це значний внесок, який ми цінуємо! Однак за перші три місяці 2014 року ви здійснили не більше 10 редагувань статей та не започаткували нових.
Тож запрошуємо долучитися до першого Вікіфлешмобу в українській Вікіпедії, який відбудеться у неділю 27 квітня 2014 — це гарна нагода створити нову статтю разом із сотнями інших користувачів та допомогти українській Вікіпедії сягнути півмільйона статей. Охочі учасники акції зможуть отримати невеличкі сувеніри (особисто на вікізустрічі чи поштою).
Акція присвячена пам'яті вікіпедиста Ig2000, який планував організувати цей захід, але дочасно загинув на Майдані 20 лютого…
Долучайтеся! --Amakuha (обговорення) 01:03, 24 квітня 2014 (UTC)
--MediaWiki message delivery (обговорення) 10:30, 14 квітня 2015 (UTC)
Вітаю!Запрошую вас прийняти участь в обговоренні з питання недосконалості системи категоризації письменників на сторінці Вікіпедія:Обговорення категорій. Стоcовно державної,мовної та національної їх приналежністі, а також за жанром. --Yasnodark (обговорення).16:10, 4 травня 2015 (UTC)
MediaWiki message delivery (обговорення) 19:24, 13 червня 2015 (UTC)
Я прошу Вас допомогти доробити цю сторінку. Так як Ви граєте в шахи, Ви зможете допомогти мені писати статті. --Pavelo2002 (обговорення) 15:36, 5 січня 2016 (UTC)
Шановний(а) дописувачу(ка) української Вікіпедії Hundchen!
В минулому ви створили 19 статей Вікіпедії та додали 114 кб вікітексту — це значний внесок, який ми цінуємо! Однак за грудень та січень ви не здійснили жодних редагувань статей та не започаткували нових.
Тож запрошуємо долучитися до традиційного щорічного Вікіфлешмобу в українській Вікіпедії, який відбуватиметься протягом 29–31 січня 2016 — це гарна нагода створити нову статтю разом із сотнями інших користувачів. Охочі учасники акції зможуть отримати невеличкі сувеніри (особисто на вікізустрічі у вашому місті чи поштою). Долучайтеся!
P.S. Ідея проведення Вікіфлешмобів належить Ігорю Костенку, дописувачу Вікіпедії з Небесної сотні.
--Amakuha (обговорення) 20:13, 28 січня 2016 (UTC)
З повагою, член оргкомітету Звірі (обговорення) 21:07, 15 березня 2016 (UTC)
Доброго дня, Hundchen!
Запрошуємо Вас долучитися до конкурсу статей «Вікі любить музику», що проходитиме з 1 по 30 червня 2018 року. Метою конкурсу є створення і покращення статей в Українській Вікіпедії на музичну тематику — від теорії музики й музичних термінів, до статей про улюблені гурти та альбоми. Ми підготували список статей до створення, але він далеко не є вичерпним. Приєднуйтесь!
Доброго дня! Запрошуємо долучитися до місячника статей Української революції та державності, що проходитиме з 14 листопада до 14 грудня. Допоможіть збільшити кількість та покращити якість статей на історичну, культурну, воєнну та інші теми безпосередньо пов'язані з революційною добою та українською державністю. Ми підготували список статей до створення, але можете пропонувати свої. Приєднуйтесь!
--TohaomgBot (обговорення) 20:38, 15 листопада 2018 (UTC)
Запрошуємо вас долучитися до створення та покращення статей в рамках нинішнього Місяця астероїдів та майбутнього Місяця космічних телескопів, який розпочнеться 1 квітня. Будемо раді бачити вас серед учасників! З найкращими -- Dmytro Tvardovskyi (обговорення) 00:44, 28 березня 2023 (UTC)
Стаття Ц. к., значний внесок до написання якої зробили Ви, була номінована на поліпшення. Якщо Ви зацікавлені у покращенні статті, будь ласка, подивіться на вказані недоліки на сторінці обговорення номінацій за 1 січня 2024, а краще — доопрацюйте статтю, щоб уникнути можливого її вилучення. --Юрко (обговорення) 02:01, 1 січня 2024 (UTC)
 |
Запрошення долучитися до Місяця географії | |
| Вітаю! Запрошую вас долучитися до Місяця географії, що триватиме весь травень. --Олексій (обговорення) 21:43, 16 квітня 2024 (UTC) |
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
