Loading AI tools
міжнародна організація країн-експортерів нафти З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Організація країн — експортерів нафти (ОПЕК) (англ. The Organization of the Petroleum Exporting Countries, OPEC) — картель, створений нафтовидобувними державами для стабілізації цін на нафту. Членами цієї організації є країни, чия економіка залежить від доходів з експорту нафти.
ОПЕК | |
---|---|
Помилка Lua: expandTemplate: template "lang-sr-latn" does not exist. | |
Абревіатура | ОПЕК |
Тип | міжнародна організація група захисту інтересів міжурядова організація картель |
Засновано | 14 вересня 1960[1][2] Багдад |
Галузь | нафтова промисловість |
Країна | міжнароднийd |
Штаб-квартира | Внутрішнє місто (48°12′51″ пн. ш. 16°21′57″ сх. д.) |
Офіційні мови | арабська |
Продукція | нафта |
Офіс голови | президент ОПЕКd |
Генеральний секретар | Haitham al-Ghaisd |
Партнерство | Міжнародна організація цивільної авіації[3] |
Вебсайт: opec.org | |
ОПЕК у Вікісховищі |
Станом на квітень 2020 року членами ОПЕК є 12 країн[4]:
Основна мета організації — координація та уніфікація нафтової політики країн-членів організації з тим, щоб забезпечити справедливі та стабільні ціни на нафту на світовому ринку, ефективне економічно обґрунтоване і регулярне постачання нафти країнам-споживачам, а також забезпечити інвесторам, які вклали свій капітал в розвиток нафтовидобувної галузі, справедливу прибутковість вкладень.
Здатність ОПЕК контролювати ціни на нафту дещо знизилася у зв'язку з відкриттям та розвитком великих покладів нафти на Алясці, в Північному морі, Канаді, Мексиканській затоці, Росії та модернізації ринків. Станом на листопад 2010 року, на членів ОПЕК припадає 79 % світових запасів нафти та 44 % видобутку, що дає їм значний контроль над світовим ринком[6]. Наступна за величиною група виробників, що входять до ОЕСР і пострадянські держави видобувають лише 23,8 % та 14,8 % відповідно від загального обсягу видобутку нафти у світі[7]. Однак, уже у 2003 році, побоювання, що в ОПЕК мало можливостей збільшення видобування, викликало припущення, що її вплив на ціну нафти почне скорочуватися[8][9].
Штаб-квартира ОПЕК, де проводяться регулярні зустрічі міністрів нафти її країн-членів, з 1965 року розташована у Відні[10].
ОПЕК+ — це домовленість, яка охоплює не тільки країни-члени картелю, але й низку інших: Азербайджан, Бахрейн, Бруней, Казахстан, Малайзію, Оман, Південний Судан, Росію та Судан[11].
У 2021 році Міністерський моніторинговий комітет ОПЕК+ (JMMC) схвалив призначення міністра нафтових ресурсів Нігерії спеціальним представником по роботі з країнами Африки[12].
ОПЕК як постійна міждержавна організація була створена на конференції в Багдаді 10—14 вересня 1960. Спочатку до складу організації ввійшли Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія й Венесуела. До цих п'ятьох країн, що заснували організацію, пізніше приєдналися ще вісім: Катар (1961), Індонезія (1962), Лівія (1962), Об'єднані Арабські Емірати (1967), Алжир (1969), Нігерія (1971), Еквадор (1973—1992), Габон (1976—1994). У 2007 р. до організації приєдналася Ангола і повернувся Еквадор. У 2008 р. Росія заявила про готовність стати постійним спостерігачем.
Штаб-квартира ОПЕК спочатку розташовувалася у Женеві (Швейцарія), потім 1 вересня 1965 перемістилася у Відень (Австрія).
Мета ОПЕК — координація діяльності й вироблення загальної політики щодо видобутку нафти серед країн — учасників організації, з метою підтримки стабільних цін на нафту, забезпечення стабільного постачання нафти споживачам, одержання віддачі від інвестицій у нафтову галузь.
Міністри енергетики й нафти держав членів ОПЕК двічі в рік проводять зустрічі для оцінки міжнародного ринку нафти й прогнозу його розвитку на майбутнє. На цих зустрічах ухвалюються рішення про дії для стабілізації ринку. Рішення про зміни обсягу видобутку нафти відповідно до зміни попиту на ринку ухвалюються на конференціях ОПЕК.
Країни члени ОПЕК контролюють близько 2/3 світових запасів нафти. На їхню частку припадає 40 % від всесвітнього видобутку або половина світового експорту нафти.
Ембарго на постачання нафти у 1973 почалося після підтримки Сполученими Штатами і Західною Європою Ізраїлю у Війні Судного дня. Саудівська Аравія та Іран очолили тих, хто був обурений західною підтримкою Ізраїлю. Іран припинив постачання нафти до Сполучених Штатів та Західної Європи. Крім того, король Саудівської Аравії Фейсал ібн Абдель Азіз Аль Сауд ввів нафтове ембарго проти Заходу. Внаслідок цього, ціни на нафту в США піднялася з 3 доларів за барель до 12 доларів за барель, розпочалося нормування пального[джерело?].
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2012) |
Термін «кошик» ОПЕК (англ. OPEC Reference Basket of crudes) був офіційно введений 1 січня 1987 року. Ціна «кошика» визначається як середній арифметичний показник фізичних цін наступних сортів нафти: Arab Light (Саудівська Аравія), Basra Light (Ірак), Bonny Light (Нігерія), Es Sider (Лівія), Girassol (Ангола), Iran Heavy (Іран), Kuwait Export (Кувейт), Merey (Венесуела), Murban (ОАЕ), Oriente (Еквадор), Qatar Marine (Катар), Saharan Blend (Алжир)[13].
Історичним максимумом для «кошика» ОПЕК є цінова позначка $140,73 за барель[13][14], яка була зареєстрована 3 липня 2008 року.
У березні 2008 року в кошик включили Oriente (Еквадор)[13]. У січні 2009 року з кошика вилучили Minas (Індонезія), а замість BCF 17 (Венесуела) до кошика внесли Merey (Венесуела). На жовтень 2009 кошик містив у собі 12 сортів нафти. Таким чином, ціна кошика ОПЕК визначається як середній арифметичний показник фізичних цін 12 вищезазначених сортів нафти, що видобувається країнами картелю.
Країна | Квота (01/07/05) | Видобуток (01/07) | Можливість видобутку |
---|---|---|---|
Алжир | 894 | 1 360 | 1 430 |
Ангола | 1 900 | 1 700 | 1 700 |
Еквадор | 520 | 500 | 500 |
Іран | 4 110 | 3 700 | 3 750 |
Ірак | 1,481 | ||
Кувейт | 2 247 | 2 500 | 2 600 |
Лівія | 1 500 | 1 650 | 1 700 |
Нігерія | 2 306 | 2 250 | 2 250 |
Катар | 726 | 810 | 850 |
Саудівська Аравія | 10 099 | 8 800 | 10 500 |
ОАЕ | 2 444 | 2 500 | 2 600 |
Венесуела | 3 225 | 2 340 | 2 450 |
Всього | 31 422 | 30 451 | 32 230 |
Дані в цьому розділі наведені станом на 2007 рік. |
Алжир | Ангола | Еквадор | Іран | Ірак | Кувейт | Лівія | Нігерія | Катар | Саудівска Аравія | ОАЕ | Венесуела | Разом: | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Населення (млн людей) | 35,40 | 18,50 | 14,01 | 74,10 | 31,23 | 3,48 | 6,41 | 156,04 | 1,64 | 25,40 | 4,62 | 28,38 | 399,21 |
Площа (1000 км²) | 2 382 | 1 247 | 281 | 1 648 | 438 | 18 | 1 760 | 924 | 11 | 2 150 | 84 | 916 | — |
Густота населення (жителів на км²) | 15 | 15 | 50 | 45 | 71 | 194 | 4 | 169 | 149 | 12 | 55 | 31 | — |
ВВП на душу населення (доларів) | 3 751 | 3 717 | 3 669 | 4 460 | 4 363 | 30 240 | 10 479 | 1 064 | 51 201 | 14 552 | 49 782 | 11 883 | — |
ВВП у ринкових цінах (млрд доларів) | 132,78 | 68,76 | 51,39 | 330,46 | 136,28 | 105,38 | 67,17 | 166,00 | 83,91 | 369,67 | 229,97 | 337,30 | 2 079,07 |
Вартість експорту (млрд доларів) | 43,69 | 40,99 | 13,80 | 70,61 | 44,37 | 50,24 | 32,98 | 33,44 | 33,26 | 175,53 | 174,73 | 57,60 | 771,20 |
Експорт нафти (млрд доларів) | 30,59 | 38,81 | 6,96 | 55,60 | 41,85 | 46,57 | 31,38 | 26,47 | 26,84 | 157,41 | 58,66 | 54,20 | 575,34 |
Сальдо платіжного балансу (млрд доларів) | 0,49 | −2,24 | −0,43 | 7,93 | 11,39 | 27,75 | 10,18 | 20,05 | 0,77 | 20,48 | −7,02 | 8,56 | — |
Доведені запаси нафти (млрд барелів) | 12,20 | 9,50 | 6,51 | 137,01 | 115,00 | 101,50 | 46,42 | 37,20 | 25,38 | 264,59 | 97,80 | 211,17 | — |
Видобуток нафти (1000 б/д) | 1 216 | 1 739 | 465 | 3 557 | 2 336 | 2 262 | 1 474 | 1 842 | 733 | 8 184 | 2 242 | 2 878 | 28 928 |
НПЗ потужності (1000 б/д) | 652 | 39 | 188 | 1 474 | 824 | 936 | 380 | 445 | 80 | 2 109 | 466 | 981 | 8 574 |
Виробництво нафтопродуктів (1000 б/д) | 411,6 | 46,2 | 189,3 | 1 726 | 456,6 | 892,7 | 350 | 249,4 | 126,3 | 1 911,0 | 400,4 | 1 232,4 | 7 991,9 |
Споживання нафтопродуктів (1000 б/д) | 310 | 39 | 205 | 1 795 | 603 | 274 | 271 | 225 | 106 | 1 405 | 235 | 668 | 6 136 |
Експорт нафти (1000 б/д) | 747 | 1 770 | 329 | 2 232 | 1 906 | 1 348 | 1 170 | 2 160 | 647 | 6 268 | 1 953 | 1 608 | 22 138 |
Експорт нафтопродуктів (1000 б/д) | 232,5 | 40,8 | 33,5 | 300,8 | 26,2 | 673,5 | 136,1 | 12,1 | 120,5 | 1 008,4 | 374,1 | 963,6 | 3 922,1 |
За даними уряду США, у 2011 році ОПЕК отримає понад $ 1 трлн доходів, це буде вперше, обсяг досягне цифри в $ 1034 млрд, і це поб'є рекорд $ 965 млрд у 2008 році[17].
У 2015 р. країни ОПЕК у серпні видобули 31,544 млн барелів нафти на добу[18].
З 1998 року Росія є спостерігачем в ОПЕК. Починаючи з цього періоду Росія бере участь у сесіях Конференції ОПЕК, а також у нарадах експертів та інших заходах організації з представниками країн, що не входять в неї[19]. Проходять регулярні зустрічі російських міністрів з керівниками ОПЕК і колегами з країн ОПЕК. Росія виступила з ініціативою організувати регулярний Енергодіалог Росія-ОПЕК, укласти Угоду (Меморандум) про енергодіалог, уповноваженим представником якого з російської сторони буде Міністерство енергетики Російської Федерації[20].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.