Нівхська мова (заст. гіляцька мова) — мова нівхів. Традиційно нівхську мову відносять до палеоазійських мов. Говорить нею 198 осіб (2010, перепис).
| Нівхська мова | |
|---|---|
| Нивхгу диф, Ньиғвӈгун | |
| Поширена в | Хабаровський край, Сахалін, |
| Регіон | Росія |
| Носії | 198 (2010) |
| Писемність | кирилиця[1] і Нівхська абеткаd |
| Класифікація | Палеоазійські мови |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | niv |
| SIL | niv |
Класифікація та загальна характеристика
Зв'язки її з іншими мовами остаточно не встановлено. Ряд дослідників припускає, що типологічно й матеріально мова близька до алтайських мов, але єдиної думки щодо цього поки що немає. Нівхська є мовою аглютинативно-синтетичного типу. Іменник має категорії відмінка, числа й присвійності. Прикметника як окремої частини мови немає.
Розповсюдження
За минуле століття число нівхів було досить стабільним — в 1897 році їх було 4,5 тис. осіб, а в 2002 році — 5,2 тис. осіб. Попри це, відсоток носіїв мови, внаслідок русифікації, серед них впав зі 100 % до 23,3 % за той же період. Великий вплив на мовну ситуацію зробило насильницьке переселення нівхів з маленьких прибережних сіл в більші багатонаціональні поселення на початку 1950-х років. За даними перепису 2002 року, володіння нівхского мовою відзначили 688 осіб, але ці дані відображають лише символічні аспекти функціонування мови (наприклад, «впізнавання» найбільш частотних слів і виразів або наявність в домашній бібліотеці книг нівхською мовою). Нині кількість носіїв мови, що зберегли навички усного та писемного мовлення, — менше сотні осіб на Нижньому Амурі та Сахаліні. Всі носії нівхської мови — білінгви, бо вони вільно володіють і російською мовою. Переважна більшість носіїв — люди 1920-1940-х рр. народження.
Нівхська мова викладається до 3-го класу в кількох школах Сахалінської області і Хабаровського краю. Видаються букварі, підручники та художні твори.
На Сахаліні виходить щомісячна газета «Нивхи диф».
Діалекти
У нівхській мові розрізняють три основні діалекти:
- східносахалінський,
- північносахалінський
- амурський.
Писемність
Писемність створена в 1931 році на основі латинської графіки, а в 1953 році переведена на кирилицю.[2]
| А а | Б б | В в | Г г | Ӷ ӷ | Ғ ғ | Ӻ ӻ | Д д |
| Е е | Ё ё | Ж ж | З з | И и | Й й | К к | К’ к’ |
| Ӄ ӄ | Ӄ’ ӄ’ | Л л | М м | Н н | Ӈ ӈ | О о | П п |
| П’ п’ | Р р | Р̌ р̌ | С с | Т т | Т’ т’ | У у | Ў ў |
| Ф ф | Х х | Ӽ ӽ | Ӿ ӿ | Ц ц | Ч ч | Ч’ ч’ | Ш ш |
| Щ щ | ъ | Ы ы | ь | Э э | Ю ю | Я я |
Література нівхською мовою
В усній народній поетичній творчості нівхів відбито їхні найдавніші уявлення про будову Всесвіту, про природу, відображено життя народу. Писемна література зародилася за часів СРСР. Написано п'єси, публіцистичні твори (збірки «Тайга й тундра», 1928—1933; «Про наше життя», 1929). Найвизначніший представник нівхської літератури — В. М. Сангі. У своїх творах він зображує історичне минуле нівхів, їхній побут, становлення їх як народності. Опублікував «Нівхські легенди» (1961), «Легенди Ихміфа» (1967) тощо.
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
