Ньйорд

Ньйорд (давньосканд. Njörðr) — в скандинавській міфології бог з групи ванів, батько Фрейра та Фрейї. За однією з версій, найраніше його втілення описане Тацитом під іменем богині плодючості Нертус.

Ньйорд
Діти	Фрейр[1] і Фрея[2]
Частина від	скандинавська міфологія і Аси[3]
Медіафайли у Вікісховищі

Ньйорд являє собою вітер та морську стихію, але, як й інші вани, перш за все є богом плодючості. Після війни асів та ванів він стає заручником в асів (у «Молодшій Едді» вже часто зараховується до асів) та оселяється в Ноатуні (давньосканд. Nóatún — «Корабельний двір»), який розташовано, згідно з «Молодшою Еддою», на небі, але, разом із тим, поблизу моря. Коли аси вбивають велетня Тьяцці, Ньйорд одружується з його донькою, богинею-мисливицею Скаді. Вона погодилась вийти заміж за Ньйорда на знак примирення з асами, але не змогла жити з ним поблизу моря, де її будив крик чайок, тому вони живуть по дев'ять діб в помешканні Ньйорда — Ноатуні, й стільки ж в Трюмгеймі, в горах, позаяк Скаді любить гори та вовків. У «Мові Вафтрудніра» («Старша Едда») говориться, що Ньйорд повернеться до ванів наприкінці світу.

Ньйорд є багатієм, має владу над морем, вітром та вогнем, є покровителем мореплавства, риболовлі, полювання на морських тварин.

Посилання

• Скандинавський бог Ньєрд — бог моря. Германо-скандинавська міфологія. web.archive.org. 18 вересня 2020. Процитовано 11 лютого 2021.
• Byock, Jesse (Trans.) (2006). The Prose Edda. Penguin Classics. ISBN 0-14-044755-5
• Dumézil, Georges (1973) translated by Coltman, Derek. From Myth to Fiction: The Saga of Hadingus. University of Chicago Press
• Faulkes, Anthony (Trans.) (1995). Edda. Everyman. ISBN 0-460-87616-3
• Vigfússon, Guðbrandur (1874). An Icelandic-English Dictionary: Based on the Ms. Collections of the Late Richard Cleasby. Clarendon Press.
• Hellquist, E. (1922): Svensk etymologisk ordbok. C. W. K. Gleerups förlag, Lund.
• Hollander, M. Lee (Trans.) (2007). Heimskringla: History of the Kings of Norway. University of Texas Press. ISBN 978-0-292-73061-8
• Jónsson, Finnur (1913). Goðafræði Norðmanna og Íslendinga eftir heimildum. Hið íslenska bókmentafjelag.
• Larrington, Carolyne (Trans.) (1999). The Poetic Edda. Oxford World's Classics. ISBN 0-19-283946-2
• Lindow, John (2001). Norse Mythology: A Guide to the Gods, Heroes, Rituals, and Beliefs. Oxford University Press. ISBN 0-19-515382-0
• Magnússon, Ásgeir Blöndal (1989). Íslensk orðsifjabók. Orðabók Háskólans.
• Orchard, Andy (1997). Dictionary of Norse Myth and Legend. Cassell. ISBN 0-304-34520-2
• Scudder, Bernard (Trans.) (2001). Egil's Saga as collected in The Sagas of Icelanders. Penguin. ISBN 0-14-100003-1
• Simek, Rudolf (2007) translated by Angela Hall. Dictionary of Northern Mythology. D.S. Brewer. ISBN 0-85991-513-1
• Thorpe, Benjamin (Trans.) (1907). The Elder Edda of Saemund Sigfusson. Norrœna Society.

1. Фрей, в мифологии // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1902. — Т. XXXVIа. — С. 712.

   d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q20631664d:Track:Q23892984
2. Фрейя // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1902. — Т. XXXVIа. — С. 726.

   d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q23892984d:Track:Q20631454
3. Cassell's Dictionary of Norse Myth & Legend — 2002. — С. 23. — 494 с. — ISBN 0-304-36385-5

   d:Track:Q130556767