Нуммус

Нуммій, нумміон^[1], нуммус, нуммо (грец. vουμμίον, noummion, nummi (νοῦμμοι)) — латинське позначення, назва монет незначної вартості, часто мідних чи бронзових, що були у вжитку в часи пізньої Римської імперії.

Нуммус

Нуммуси часів правління Анастасія I: з правої сторони монета вартістю у40-Нуммусів (фоліс) і з лівої сторони вартістю 5-нуммусів (pentanummium)

Нуммус у Вікісховищі

У 294 році під час Тетрархії у вжиток введено бронзову монету близько 20 грамів вагою та 30 мм у діаметрі. Її офіційна назва — нуммій (nummus), хоча часто нумізмати її називають фоліс. Термін nummus зазвичай застосовується виключно до візантійських монет V−VII століть. Це були маленькі, погано карбовані монети, вагою менше 1 грама. Вони були оцінені офіційно на 1/7,200 золотого солідусу, але звичайно їх рахували у 1/6,000 або 1/12,000.

На аверсі нуммія звичайно карбували профіль імператора, а на реверсі його монограму. Хоча на нумміях Юстиніана І (правління 527—565 років) замість профіля карбували лише грецьку літеру «A».

Примітки

1. Нумізматичний словник, 1972, с. 98—99.

Джерела

• Зварич В. В. Нуммій (нумміон) // Нумізматичний словник. — Львів : Вища школа, 1972. — 147 с.
• Grierson, Philip (1999), (англ.) Byzantine coinage, Dumbarton Oaks, ISBN 978-0-88402-274-9