Номерні знаки України
стаття-список у проєкті Вікімедіа / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Номерні знаки України?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Реєстраційні знаки транспортних засобів України (розмовне — номерні знаки України) — пластини-ідентифікатори, що кріпляться в установлених місцях на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах та які призначені для обліку ТЗ в уповноваженому органі МВС.
Сьогодні в Україні існує 15 типів номерних знаків (більше двадцяти підтипів)[1]. На номерних знаках типів 1, 2, 3, 5, 6, 7.3, 8, 12, 13, 14, 15 використовуються українські літери, що мають графічні відповідники у латиниці (усього 12: A, B, C, E, H, I, K, M, O, P, T, X). На номерних знаках типу 4 використовується літера D. На номерних знаках типів 7.1, 7.2, 7.4 можуть використовуватися літери української та латинської абеток. На номерних знаках типів 9, 10, використовуються такі літери: A, B, Г, Е, I, K, M, Н, O, P, С, T, Ф, X, Ч, Ю, Я.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 8 Закону України від 18.02.1992 № 2135-XII «Про оперативно-розшукову діяльність»[2], підрозділам, визначеним у статті 5 Закону, для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право створювати та використовувати заздалегідь ідентифіковані (помічені) або несправжні (імітаційні) засоби згідно з положеннями статті 273 Кримінального процесуального кодексу України, тобто в тому числі використовувати несправжні номерні знаки, так звані номери прикриття.