Номерні знаки автомобілів у Європі представляють металеві або пластикові пластини, прикріплені до транспортного засобу або причепа для їх ідентифікації та приналежності. Реєстраційний ідентифікаційний номер— це цифровий або буквено-цифровий код, який є унікальним та ідентифікує транспортний засіб у базі даних органу, що видав документ. У Європі більшість країн прийняли загальний формат для номерних знаків, таких як загальний формат ЄС, виданий у країнах-членах ЄС. Цей формат відповідає вимогам Віденської конвенції про дорожній рух, який зазначає, що транскордонні транспортні засоби повинні відображати відповідний код для країни реєстрації на задній частині транспортного засобу. Цей знак може бути овальною наклейкою, розміщеною окремо від реєстраційної таблички, або може бути вбудований в номерний знак транспортного засобу. Коли розпізнавальний знак включений до номерного знака, він також повинен з'являтися на передній табличці транспортного засобу і може бути доповнений прапором або емблемою держави чи регіональної організації економічної інтеграції, до якої країна належить.[1]
Загальний формат для ЄС. (A — код Австрії).
Норвезький формат номера з ідентифікацією прапором, подібний до формату ЄС.
Сербський формат номера тільки з літерним кодом країни, подібний до формату ЄС.