![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/24/Frances_Benjamin_Johnston%252C_Self-Portrait_%2528as_%2522New_Woman%2522%2529%252C_1896.jpg/640px-Frances_Benjamin_Johnston%252C_Self-Portrait_%2528as_%2522New_Woman%2522%2529%252C_1896.jpg&w=640&q=50)
Нова жінка
феміністична концепція кінця XIX століття / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Нова жінка?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Нова жінка — концепція Олександри Коллонтай, російської революціонерки і найвідомішої теоретикині більшовизму з жіночого питання, описана в однойменній статті 1913 року (пізніше виданої в збірнику «Нова мораль і робітничий клас» 1919 року). Вважається важливою частиною соціалістичної і феміністської думки початку XX століття[1]. У статті Коллонтай пише про художню творчість Ґергарта Гауптмана, Томаса Манна, Ґрети Мейзель-Гесс[de], Тетяни Щепкіної-Куперник. Витоки ідеї походять із думок Коллонтай про те, що оголосити жінку рівноправною не означає зробити її рівноправною, що, крім здійснення політичних і економічних реформ, існує необхідність перегляду відносин між статями. Коллонтай вважала, що капіталізм і жовтневий переворот були необхідною умовою створення і розвитку типу нової жінки у всьому світі[2].
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/24/Frances_Benjamin_Johnston%2C_Self-Portrait_%28as_%22New_Woman%22%29%2C_1896.jpg/640px-Frances_Benjamin_Johnston%2C_Self-Portrait_%28as_%22New_Woman%22%29%2C_1896.jpg)
Автопортрет в образі нової жінки (1896)
Про нову жінку до Коллонтай писали Ж. Санд, Г. Ібсен, М. Чернишевський, І. Тургенєв. Так, 1900 року в журналі «Життя» опубліковано статтю Лесі Українки «Нові перспективи і старі тіні» з підзаголовком «„Нова жінка“ західноєвропейської белетристики»[3].
В англомовній літературі перші згадки нової жінки датуються новелою Марії Еджворт[en] «Беллінда» (1801) і в романі Елізабет Браунінг «Аврора Лі» (1856).