![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/63/Flag_of_the_Natal_Colony_%25281875%25E2%2580%25931910%2529.svg/languk-640px-Flag_of_the_Natal_Colony_%25281875%25E2%2580%25931910%2529.svg.png&w=640&q=50)
Натальська колонія
британська колонія в Південній Африці (1843-1910) / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Колонія Наталь або ж Натальська колонія (англ. "The Colony of Natal") була британською колонією на південному сході Африки. Вона була проголошена британською колонією 4 травня 1843 року після того, як британський уряд анексував бурську Республіку Наталь, а 31 травня 1910 року об'єдналася з трьома іншими колоніями, утворивши Південно-Африканський Союз, як одну з його провінцій[3]. Зараз це провінція Квазулу-Натал у Південній Африці[4].
Спочатку вона була лише наполовину меншою за нинішню провінцію, а її північно-східні кордони утворювали річки Тугела і Буффало, за якими лежало незалежне Королівство Зулуленд(мовою зулусів — квазулу)[3].
Запеклий конфлікт із зулуським населенням призвів до евакуації Дурбану, і врешті-решт, під військовим тиском бури прийняли британську анексію в 1844 році. У регіон було призначено британського губернатора, і багато поселенців емігрували з Європи та Капської колонії. У 1860-х роках британці заснували цукрову промисловість. Власникам ферм було важко залучити зулуських робітників до роботи на своїх плантаціях, тому британці привезли тисячі підневільних робітників з Індії[3]. В результаті імпорту індійських робітників Дурбан став місцем найбільшої концентрації індійців за межами Індії[5].