Нарин (річка)

Нарин (також Алабугатуз) (кирг. Нарын, узб. Norin) — річка в Середній Азії. Протікає територією Іссик-Кульської, Наринської, Джалал-Абадської областей Киргизстану та Наманганської області Узбекистану.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Нарин.

Нарин
Річка Нарин біля міста Нарина
41°49′05″ пн. ш. 78°02′40″ сх. д.
Витік	Центральний Тянь-Шань
• координати	41°49′05″ пн. ш. 78°02′40″ сх. д.
Гирло	Сирдар'я
• координати	40°54′07″ пн. ш. 71°45′28″ сх. д.
Країни:	Киргизстан,  Узбекистан
Довжина	807 км
Площа басейну:	59 100 км²
Середньорічний стік	480 м³/с
Притоки:	At-Bashi Riverd, Alabuga Riverd, Kökiyrim Riverd, On Archa Riverd, Kökömeren Riverd, Song-Köld, Q13173969?, Q13174617? і Q13171773?
Медіафайли у Вікісховищі

Токтогульське водосховище.

. При злитті з Карадар'єю(40.9° пн. ш. 71.75° сх. д. / 40.9; 71.75) утворює річку Сирдар'ю.

Гідрографія

Довжина Нарину — 807 км, площа басейну 59,9 тис. км²;. Утворюється злиттям річок Великий Нарин і Малий Нарин, які беруть початок в льодовиках Центрального Тянь-Шаню. Тече в міжгірський долині, місцями у вузьких ущелинах. Середня витрату води вище міста Уч-Курган — 480 м³/с, зважених наносів — 760 кг/с. Живлення льодовиково-снігове. Повінь з травня по серпень. Максимальний стік в червні — липні. У верхів'ях замерзає. Мінералізація води 200—500 мг/л, збільшується до гирла, особливо в межень. У верхів'ях річки розташовано Наринський заповідник площею 24,2 тис. га.

Господарча діяльність

Вода використовується на зрошення. З Нарину беруть початок Великий Ферганський канал і Північно-Ферганський канал. Річка має значні енергетичні ресурси, на ній розташовані Токтогульська ГЕС, Ташкумирська ГЕС, Учкурганська ГЕС, Курпсайська ГЕС, Шамалдисайська ГЕС, з відповідними водосховищами. Будується Камбаратинська ГЕС-2 та каскад Верхньо-Наринських ГЕС.На берегах річки розташовані міста: Нарин, Таш-Кумир, Уч-Курган.

Посилання

• Портал «Географія»

• *Rivers Network : Naryn river watersheds - webmap [Архівовано 23 січня 2017 у Wayback Machine.]