М-11
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
М-11 - поршневий п'ятициліндровий двигун повітряного охолодження з радіальним розташуванням циліндрів. Він став першим серійним радянським двигуном, розробленим конструкторським бюро Державного авіазаводу № 4 («Мотор») в рамках конкурсу на створення мотора для навчальних літаків взамін двигуна М-2-120, вигравши його 28 листопада 1926. Простота конструкції і низька вартість виробництва М-11 дозволили йому витіснити М-2. Головним інженером був А. Д. Швецов.
М-11 | |
---|---|
Тип: | Поршневий однорядний зіркоподібний |
Країна: | СРСР |
Застосування: | |
Роки експлуатації: | 1927-1959 |
Застосовувався на: | По-2, УТ-1, УТ-2, Ш-2, Як-6, Як-12, Як-18 |
Виробництво: | |
Конструктор: | Швецов А.Д. |
Рік створення: | 1926 |
Виробник: | Мотор Січ |
Роки виробництва: | 1927-1952 |
Виготовлено: | понад 50000 |
Маса і габарити | |
Маса: | 165 кг |
Робочі характеристики | |
Об'єм: | 8,6 л |
Злітна потужність: | 110 к.с. |
Крейсерська потужність: | 100 к.с. |
Хід поршня: | 140 мм |
Кількість циліндрів: | 5 |
Діаметр циліндрів: | 125 мм |
Клапани: | 10 (2х5) |
Ресурс: | 50 год |
Ступінь стиснення: | 5,0 |
Питома витрата палива: | 0,25 кг/к.с.·год |
Питома потужність: | 0,6 к.с./кг |
За своїми характеристиками двигун не поступався найкращим зарубіжним двигунам свого класу. Конструкція його була досить оригінальна, зокрема, привід до клапанів здійснювався не від центральної кулачкової шайби, як у більшості зіркоподібних моторів, а від окремих для кожного циліндра кулачкових валиків. Також було застосовано нове в той час різьбове з'єднання литої алюмінієвої головки циліндра зі сталевою гільзою. До недоліків можна було віднести застосування підшипників кочення для головного шатуна, що призвело до низького ресурсу порядку 50 годин у перших двигунів. У 1927 році серійне виробництво передали на Державний авіазавод № 9 ("Мотор Січ"), де в липні 1930 р. був організований дослідно-конструкторський відділ під керівництвом А.С.Назарова, який виконав велику роботу з удосконалення мотора: був перероблений повністю кривошипно-шатунний механізм на підшипники ковзання, проведені зміни у циліндро-поршневій групі, значно вдосконалена технологія виробництва та збирання мотора та ін. Ресурс мотора безперервно збільшувався: в 1932 році ресурс становив 200 годин, в 1936 році - вже 400 годин. Серійно М-11 виготовлявся до 1952 року. Загалом було випущено понад 50 тис. двигунів. В 1959 році вийшов наказ про повне списання з експлуатації в клубах і школах ДТСААФ двигуна М-11 та його модифікацій. [1]