Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Оле́г Іва́нович Міхню́к (27 жовтня 1965, Мала Дівиця, Прилуцький район, Чернігівська область — 20 серпня 2014, Новосвітлівка, Краснодонський район, Луганська область) — український військовик і громадський діяч, ветеран війни в Афганістані, заступник голови Української Спілки ветеранів Афганістану, кавалер численних орденів та медалей. Активіст Революції гідності, учасник війни на сході України. Герой України.
Олег Іванович Міхнюк | |
---|---|
Старший сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 27 жовтня 1965 Мала Дівиця, Прилуцький район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 20 серпня 2014 (48 років) Новосвітлівка, Краснодонський район, Луганська область, Україна (загиблий у бою) |
Військова служба | |
Приналежність | СРСР → Україна |
Вид ЗС | Радянська армія Збройні сили |
Рід військ | Сухопутні війська |
Формування | |
Війни / битви | Війна в Афганістані Війна на сході України • Бої за Новосвітлівку |
Нагороди та відзнаки | |
Міхнюк Олег Іванович у Вікісховищі |
Загинув під час бойових дій за містечко Новосвітлівка, на трасі Краснодон-Луганськ.
Народився 1965 року в селі Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області. 29 жовтня 1983 року призваний до лав Збройних сил СРСР. Закінчив навчальний підрозділ 44-ї навчальної повітряно-десантної дивізії, яка на той час дислокувалася поруч із селом Гайжюнай (Литовська РСР), отримав військове звання «сержант». З 4 березня 1984 року служив в 56-й окремій гвардійській десантно-штурмовій бригаді в Афганістані. Був заступником командира 3-го десантно-штурмового взводу 7-ї роти.
31 травня 1984 року під Гардезом намагаючись витягнути поранених товаришів з-під прицільного вогню снайпера був важко поранений. 21 травня 1985 року отримав друге поранення під час проведення операції в Мараварській ущелині. Багато зробив для ветеранського руху і товаришів по службі. Всі зустрічі ветеранів-«афганців» через 20 років були організовані за його ініціативи.
З 1991 по 1993 рр. начальник медико-соціального відділу Української Спілки ветеранів Афганістану (УСВА). З 1994 по 1995 рр. заступник голови правління Київської обласної Спілки воїнів-інтернаціоналістів. З 1995 рр. працював (УСВА) на посаді керівника управління реабілітації та лікування.
Нагороджений двома орденами «Червоної Зірки» та медаллю «За відвагу».
Перебував у шлюбі з Міхнюк Ніною Петрівною, під час шлюбу народилось двоє синів — Олег та Євген, однак шлюб розпався.[1]
Знайшов другу дружину — Ірину, яка народила доньку, яку згодом назвали Анною. 14 лютого 2018 року Ірина Володимирівна Міхнюк — член правління громадської спілки «Всеукраїнська асоціація ветеранів Афганістану та антитерористичної операції» — нагороджена орденом княгині Ольги III ст.[2]
В період Євромайдану Олег Міхнюк був сотником Восьмої «афганської» сотні Самооборони Майдану, у складі якої були переважно ветерани війни СССР в Афганістані[3].
В квітні 2014 року опублікував статтю в Українській правді у якій розкритикував стан справ в українській армії за підсумками російського вторгнення в Крим[4].
Під час війни на сході України пішов добровольцем до 24-й батальйону територіальної оборони «Айдар».
Загинув 20 серпня 2014 року в бою за визволення Луганська біля селища Новосвітлівка.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.