Міхалкін Володимир Михайлович

Володи́мир Миха́йлович Міха́лкін (біл. Уладзімір Міхайлавіч Міхалкін; 30 червня 1927 — 1 січня 2017) — радянський воєначальник, маршал артилерії (15.02.1989).

Володимир Михайлович Міхалкін
біл. Уладзімір Міхайлавіч Міхалкін
Народження	30 червня 1927(1927-06-30) Бобруйськ, Білоруська РСР, СРСР
Смерть	1 січня 2017(2017-01-01) (89 років) Москва, Російська Федерація
Поховання	Федеральне військове меморіальне кладовище
Країна	СРСР  Росія
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Рід військ	артилерія
Освіта	Артилерійська академія імені Ф. Е. Дзержинського
Роки служби	1941—1992
Партія	КПРС
Звання	Маршал артилерії
Війни / битви	Друга світова війна, Війна у В'єтнамі, Війна в Афганістані (1979—1989)
Нагороди	Орден Олександра Невського Орден Жукова Орден Пошани Медаль Жукова Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Ленінграда» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда» Ювілейна медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «У пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга» Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР) Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)

Життєпис

Народився в місті Бобруйськ, нині — Могильовська область Білорусі, в родині офіцера-артилериста. Росіянин. Батько, Міхалкін Михайло Семенович, у подальшому — генерал-полковник артилерії. Здобув середню освіту.

З початком німецько-радянської війни добровільно вступив до лав РСЧА, завищивши свій справжній вік. У 1942 році в Ленінграді закінчив курси шоферів. Протягом війни обіймав посади шофера 74-ї штабної батареї управління командувача артилерією 42-ї армії, шофера 50-ї окремої штабної батареї управління командувача артилерією 21-ї армії. У грудні 1944 року закінчив короткочасні курси молодших лейтенантів, обіймав посаду ад'ютанта командувача артилерією 21-ї армії. Воював на Ленінградському і 1-му Українському фронтах.

У повоєнний час продовжив військову службу. Командував артилерійським взводом однієї з частин Ленінградського військового округу (ЛВО), з 1950 року — командир курсантського взводу в 1-му Ленінградському артилерійському училищі, яке закінчив екстерном у 1953 році. З 1953 року — командир батареї важких мінометів 2-ї гвардійської артилерійської дивізії прориву в ЛВО, згодом очолював дивізійну школу сержантів.

У 1962 році закінчив Артилерійську академію імені Ф. Е. Дзержинського. З 1962 року — заступник командира, з 1965 року — командир 87-го гвардійського самохідно-артилерійського полку 39-ї гвардійської мотострілецької дивізії в Групі радянських військ у Німеччині.

З 1968 року — командир ракетної бригади в Північно-Кавказькому військовому окрузі.

З червня 1970 по квітень 1974 року — командир 26-ї Сивасько-Штеттінської Червонопрапорної ордена Суворова артилерійської дивізії в Прикарпатському військовому окрузі (м. Тернопіль).

Тричі, у 1970, 1974 та 1983 роках, підвищував свою освіту на Вищих академічних курсах.

З квітня 1974 року — начальник ракетних військ і артилерії 7-ї танкової армії Білоруського військового округу, з 1976 року — командувач ракетними військами і артилерією Білоруського ВО.

З жовтня 1978 року — начальник штабу командувача ракетними військами і артилерією Сухопутних військ СРСР.

З 1983 по 1991 роки — командувач ракетними військами і артилерією Сухопутних військ СРСР.

У вересні 1991 року усунутий з посади, перебував у розпорядженні міністра оборони СРСР. У січні 1992 року відправлений у відставку.

Військові звання

• 1968 рік — генерал-майор артилерії.
• 1982 рік — генерал-лейтенант артилерії.
• 1989 рік — маршал артилерії.

Нагороди

• орден «За заслуги перед Вітчизною» 4-го ступеня (РФ, 09.05.2007).
• орден Олександра Невського (РФ, 2012).
• Орден Жукова (РФ).
• Орден Пошани (РФ, 23.09.2002).
• орден Жовтневої революції.
• ордени Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (25.02.1944) ступенів.
• орден Трудового Червоного Прапора.
• два ордени Червоної Зірки (13.07.1944,).
• орден «За службу Батьківщині у Збройних силах СРСР» 3-го ступеня.
• медаль «За відвагу» (29.07.1943).
• медаль «За бойові заслуги».
• інші медалі.
• нагороди іноземних держав.

Твори

• Михалкин В. М. Маршальский жезл в солдатском ранце: воспоминания о службе военной. — М.: Книга и бизнес, 2003.

Посилання

• Біографія В. М. Міхалкіна [Архівовано 14 листопада 2018 у Wayback Machine.]. (рос.)