Мінор (музика)
музична якість / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Міно́р (від лат. minor — менший, також moll від лат. mollis — м'який) — лад, в основі якого лежить мінорний тризвук (тобто тризвук з малою терцією в основі). Відповідно — характерною особливістю мінорного ладу є третій ступінь, що утворює з першим (тонікою) інтервал малої (мінорної) терції. Натуральний мінор будується таким чином: тон-півтон-тон-тон-півтон-тон-тон:
Крім того, існує також гармонічний мінор, що відрізняється від натурального високим сьомим ступенем:
Та мелодичний мінор, який у висхідному русі відрізняється високими шостим та сьомим ступенями, а в низхідному — ідентичний натуральному:
Мінорний лад зазвичай суб'єктивно сприймається, як сумний, з темним забарвленням, на противагу мажору, що складає один з найважливіших естетичних контрастів в європейській музиці.
Мінорний лад (ідентичний еолійському) був поширений в народній музиці Європи з часів Стародавньої Греції, але був досліджений лише в 1547 році в труді Глареана «Dodekachordon».