Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Михайло Дмитрович Мілліонщиков (16 січня 1913, місто Грозний, тепер Чечня, Російська Федерація — 27 травня 1973, місто Москва, Російська Федерація) — радянський вчений, академік Академії наук СРСР (1962; член-кореспондент з 1953), віцепрезидент Академії наук СРСР (1962—1973), державний і громадський діяч, організатор науки і міжнародного наукового співробітництва, фахівець із аерогідродинаміки, прикладної фізики та ядерної енергетики, заступник голови Верховної ради РРФСР 6-го скликання (1963-1967), голова Верховної ради РРФСР 7-8-го скликань (з 11 квітня 1967 по 27 травня 1973). Депутат Верховної ради РРФСР 6—8-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (27.04.1967).
Мілліонщиков Михайло Дмитрович | |
---|---|
Народився | 3 (16) січня 1913 Грозний, Терська область, Російська імперія[1] |
Помер | 27 травня 1973[1] (60 років) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | фізик, викладач університету |
Галузь | механіка, Прикладна фізика і ядерна енергетика |
Alma mater | Грозненський державний нафтовой технічний університет імени академіка М. Д. Мілліонщиковаd і МДУ[2] |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Вчене звання | професор[d], академік АН СРСР[d], Список академіків АН СРСР і 1962 |
Науковий керівник | Колмогоров Андрій Миколайович і Юр'єв Борис Миколайович |
Заклад | Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ», Московський авіаційний інститут, МФТІ, Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського і Курчатовський інститут |
Членство | Російська академія наук, Академія наук СРСР, Академія наук НДР і Американська академія мистецтв і наук |
Партія | КПРС |
Діти | Vladimir Millionshikovd |
Нагороди | |
Народився в родині токаря паровозного депо станції Грозний Владикавказької залізниці Дмитра Івановича Мілліонщикова (1881—1937) та Євдокії Михайлівни Акімакіної (1881—1921).
У 1927 році закінчив залізничну школу в місті Грозному. У 1927—1928 роках — учень середньої школи № 2 міста Грозного.
У 1928—1932 роках — студент нафтопромислового факультету Грозненського нафтового інституту, здобув спеціальність «інженер-бурильник».
У 1930—1934 роках — асистент кафедр вищої математики, буріння та теоретичної механіки Грозненського нафтового інститут.
У 1934—1943 роках — асистент, старший викладач, доцент кафедри аеродинаміки літальних апаратів, виконуючий обов'язки декана літако- та гелікоптеробудівного факультету Московського авіаційного інституту.
У 1938—1941 роках — старший науковий співробітник відділу математичної геофізики Інституту теоретичної геофізики АН СРСР.
У 1939—1951 роках — старший науковий співробітник лабораторій великих швидкостей Центрального аерогідродинамічного інституту імені професора Жуковського.
У 1943—1946 роках — доцент кафедри аеромеханіки Куйбишевського авіаційного інституту.
У 1944—1949 роках — заступник директора з наукової частини Інституту механіки АН СРСР.
Член ВКП(б) з 1947 року.
У 1947—1952 роках — професор кафедри аеромеханіки Московського фізико-технічного інституту.
У 1949—1960 роках — заступник наукового керівника Комбінату № 813 Першого головного управління при Раді Міністрів СРСР.
У 1949—1960 роках — завідувач кафедри молекулярної фізики Московського інженерно-фізичного інституту.
У 1949—1973 роках — начальник сектору, заступник начальника відділу приладів теплового контролю, начальник відділу високотемпературних установок, заступник директора з наукової роботи Інституту атомної енергії імені академіка Курчатова.
У 1953—1960 роках — заступник наукового керівника Комбінату № 816 Першого головного управління при Раді Міністрів СРСР.
29 червня 1962 — 27 травня 1973 року — віцепрезидент Академії наук СРСР.
11 квітня 1967 — 27 травня 1973 року — голова Верховної ради Російської РФСР.
У 1967 — 27 травня 1973 року — завідувач кафедри молекулярної фізики Московського інженерно-фізичного інституту.
Основні наукові праці присвячені теорії турбулентності, теорії фільтрації, прикладної газової динаміки, поділу ізотопів, високотемпературному реакторобудуванню, методам перетворення енергії, а також наукознавству та міжнародним відносинам.
Михайло Мілліонщиков розвинув теорію ізотропної турбулентності, сформулював закон загасання турбулентних пульсацій, вперше досліджував роль інерційних членів у явищі ізотропної турбулентності. Запропонував новий спосіб експлуатації нафтових пластів, сформулював теорію розвитку конуса обводнення нафтових свердловин. Займався дослідженням газових ежекторів та їх застосування. Запропонував спосіб використання надлишкового тиску газу в газових лініях для отримання електроенергії. З 1949 року був учасником радянського атомного проекту. Розробив конструкції газових центрифуг для отримання урану зброї (Уран-235). Один із основоположників радянського реакторобудування. Був науковим керівником із створення та пуску першого у світі ядерного реактора-перетворювача «Ромашка» (1964 р.). Науковий керівник радянської програми створення ядерних енергетичних установок космічного призначення.
Помер 27 травня 1973 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.