Міжнародний альянс пам'яті жертв Голокосту
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Міжнародний альянс пам’яті жертв Голокосту (МАПЖГ) (до січня 2013 року відома як Цільова група з міжнародного співробітництва в галузі освіти, пам’яті та дослідження Голокосту або ITF)[1] — це міжурядова організація, заснована в 1998 році, яка об’єднує уряди та експертів для зміцнення, просування сприяти освіті, дослідженню та пам’яті про Голокост у всьому світі та підтримувати зобов’язання Декларації Стокгольмського міжнародного форуму про Голокост.[2] МАПЖГ налічує 34 країни-члени,[3] одну країну зв’язку[4] та сім країн-спостерігачів.[5]
Міжнародний альянс пам'яті жертв Голокосту | |
---|---|
англ. International Holocaust Remembrance Alliance | |
Абревіатура | МАПЖГ |
Тип | Міжурядова організація |
Засновник | Ганс Йоран Перссон |
Засновано | 1998 |
Мета | Об’єднання урядів та експертів для зміцнення, просування та сприяння освіті, пам’яті та дослідженням Голокосту в усьому світі та для дотримання зобов’язань Стокгольмської декларації 2000 року |
Країна | Німеччина |
Штаб-квартира | Берлін |
Вебсайт: holocaustremembrance.com | |
Організацію заснував тодішній прем’єр-міністр Швеції Йоран Перссон у 1998 році. З 26 по 28 січня 2000 року відбувся Стокгольмський міжнародний форум, присвячений Голокосту, який зібрав високопоставлених політичних лідерів і офіційних осіб із понад сорока країн для зустрічі з громадськими та релігійними лідерами, постраждалими, освітянами та істориками. Лауреат Нобелівської премії Елі Візель був почесним головою Форуму, а професор Єгуда Бауер був старшим науковим радником форуму.[6]
МАПЖГ здійснює внутрішні проекти, намагається впливати на формування державної політики з питань, пов’язаних з Голокостом, і розвиває дослідження, зосереджені на менш відомих аспектах Голокосту. МАПЖГ прийняла робоче визначення антисемітизму в 2016 році і з тих пір просуває його.
4 липня 2022 року комісар із питань антисемітизму федерального уряду Німеччини Фелікс Кляйн закликав Україну долучитися до Міжнародного альянсу пам’яті про Голокост після заяв українського посла Андрія Мельника про Степана Бандеру.[7]