Юрій Данилець, к.і.н., доцент факультету історії та міжнародних відносин УжНУ— за книгу «Сповідниця імені Христового. Життєвий шлях ігумені Параскеви (Прокоп)»[1].
Анатолій Сахно— письменник за романи «Соло бунтівного полковника. Вершина» (2014) і «Острів Хо. Поріг болю» (2017)[4].
Василь Кушерець— філософ, письменник, доктор філософських наук, заслужений діяч науки і техніки України за книги «Тарас Шевченко— на всі часи» (2006) та «Україна понад усе. Час для України жити» (2018).
Марчук Анатолій Петрович— художник, доброчинець. За створення Макарівської картинної галереї, спорудження пам'ятників на Київщині: Святителю Димитрію Ростовському, письменникам Володимиру Малику, Миколі Олійнику, Петру Сиченку.
Славинський Микола Борисович— письменник. За художньо-документальну оповідь «Євген Товстуха: двадцять тисяч секретів», поетичні збірки «Зупини мене, Господи», «Срібне диво», «Зачароване коло кохання», «Тайнопис миті», «Світова вдова» та за вагомий внесок у розвиток національного книговидання.
Воробей Володимир Васильович— книговидавець, доктор технічних наук, генеральний директор комп'ютерно-видавничого центру та видавничої компанії «КИТ» за успіхи в поліграфічному виконанні української книги на високому сучасному рівні та доброчинне забезпечення програм УФК друкованою продукцією.
Біленко Володимир Васильович— журналіст, заступник головного редактора газети «Сільські вісті». Ним організовано перше видання праці В.Винниченка «Заповіт борцям за визволення» та здійснено ряд публікацій про життя, творчість, політичну та державотворчу діяльність В.Винниченка. Він є автором багатьох публікацій з проблем суспільно-політичного сучасного життя, української історії, культури і літератури.
Будков Дмитро Валентинович— директор Українського центру міжнародної освіти Українського фонду культури, кандидат історичних наук. За час діяльності, згідно з програмою «Мова і культура», близько 15 тисяч дітей мали можливість удосконалювати свої знання в зарубіжжі, зокрема з англійської мови в навчальних закладах Великої Британії.