Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Міжнародна зона Танжер — колишня міжнародна зона площею 373 км² з центром у місті Танжер, Марокко, пізніше під французьким та іспанським протекторатом, під спільною адміністрацією Франції, Іспанії та Великої Британії (згодом Португалія, Італія, Бельгія, Нідерланди, Швеція та Сполучені Штати), що існувала з 1924 року до її реінтеграції в незалежне Марокко у 1956 році.
منطقة طنجة الدولية Zone internationale de Tanger Zona Internacional de Tánger Міжнародна зона Танжер | ||||
Міжнародна зона (Кондомініум) | ||||
| ||||
Прапор | ||||
Танжер та міжнародна зона | ||||
Столиця | Танжер | |||
Мови | арабська, Берберська, Португальська, Хакетія, Іспанська, Французька | |||
Релігії | Іслам, християнство, юдаїзм | |||
Державний устрій | Спеціальна територія під номінальним суверенітетом короля Марокко sui generis | |||
Історичний період | Інтербелум | |||
- Впровадження | 1924 | |||
- Іспанська окупація | 14 червня 1940 – 11 жовтня 1945 | |||
- Ліквідовано | 1956 | |||
Площа | ||||
- 1924 | 373 км2 | |||
Населення | ||||
- 1939 | 60,000 л. | |||
- 1950 | 150,000 осіб | |||
Валюта | Фунт стерлінгів | |||
Сьогодні є частиною | Марокко | |||
Зоною керували відповідно до Танжерського протоколу, хоча султан Марокко зберігав номінальний суверенітет над зоною та юрисдикцію над місцевим населенням.[1]
Щоб вирішити розбіжність між Францією, Іспанією та Британією щодо контролю над Танжером, в 1924 році було створено нейтральну демілітаризовану зону під спільною адміністрацією відповідно до міжнародної конвенції, підписаної в Парижі 18 грудня 1923 року.[2] Хоча були деякі розбіжності[3], в Парижі 14 травня 1924 р. договір було підписано[4]. Конвенція була змінена в 1928 році.[5] Уряди Італії, Португалії та Бельгії приєдналися до конвенції в 1928 році, а уряд Нідерландів — в 1929 році.
Зона мала власну призначену Міжнародну законодавчу асамблею, яка підлягала нагляду Комітету контролю у складі консулів Бельгії, Франції, Британії, Італії, Нідерландів, Португалії та Іспанії.[6] Виконавча влада покладалася на адміністратора, а судова влада перебувала в змішаному суді з п'яти суддів, призначених відповідно урядами Бельгії, Британії, Іспанії, Франції та Італії.[6] В результаті створення Змішаного суду різні європейські держави відкликали консульські суди, які раніше здійснювали там свою юрисдикцію.[7]
Іспанські війська окупували Танжер 14 червня 1940 року, того ж дня Париж капітулював перед німцями. Незважаючи на заклики письменника Рафаеля Санчеса Масаса[en] та інших іспанських націоналістів анексувати "Tánger español", франкоїстська держава публічно вважала окупацію тимчасовим заходом воєнного часу.[8] Дипломатична суперечка між Британією та Іспанією щодо скасування останніми міжнародних засад міста у листопаді 1940 р. призвела до підтвердження гарантій прав Великої Британії та іспанських гарантій не укріплювати цю територію.[9] Танжер було приєднано до іспанського протекторату Марокко 23 листопада 1940 року.[10] У травні 1944 р. Франко вислав усіх німецьких дипломатів із зони.[11]
Територія була відновлена до довоєнного стану 11 жовтня 1945 року.[12] У липні 1952 р. представники країн підписантів Паризького договору зустрілися в Рабаті, щоб обговорити майбутнє Зони, погодившись скасувати її. Танжер приєднався до решти Марокко після відновлення повного суверенітету в 1956 році.[13]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.