Музей окупації Латвії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Музе́й окупа́ції Ла́твії (латис. Latvijas Okupācijas muzejs) — музей у столиці Латвії місті Рига, присвячений висвітленню становища Латвії під час окупації 1940—91 років.
| Музей окупації Латвії | |
|---|---|
| латис. Latvijas Okupācijas muzejs | |
.jpg) | |
| 56°56′49″ пн. ш. 24°06′23″ сх. д. | |
| Тип | історичний[1] |
| Країна |  Латвія[2] |
| Розташування | площа Латиських стрільцівd |
| Адреса | пл. Стрільців, 1 |
| Засновано | 1993[3] |
| Фонд | 64 487[3] |
| Відвідувачі | понад 100 тисяч осіб (щороку) |
| Директор | Гундега Міцхела |
| Сайт | occupationmuseum.lv |
  Музей окупації Латвії (Латвія) | |
 | |
 Музей окупації Латвії у Вікісховищі | |
Музейний заклад міститься в модерній будівлі в середмісті й розташований за адресою пл. Стрільців, 1, Рига LV-1050, Латвія. Раніше в будівлі, спеціально зведеній у 1971 році, містився Меморіальний музей Червоних латиських стрільців, що був філією Латвійського Музею революції, але з виходом Латвії зі складу Радянського Союзу на початку 1990-х ці музейні заклади припинили своє існування з об'єктивних причин.
Режим роботи музею:
Вхід до музею є безкоштовним.
Директором музейного закладу є Гундега Міцхела.
Музей окупації Латвії був заснований у 1993 році Фондом (від 2006-го — Асоціацією) Музею окупації. Музей був створений для того, щоб зрозуміти «складну історію Латвії XX сторіччя» та познайомити з «п'ятдесятирічною історією панування тоталітарних режимів у Латвії».
У дослідницькій роботі музею беруть участь вчені, як із самої Латвії, так і зі Швеції, Великої Британії, США, Росії. У рамках діяльності закладу реалізується низка дослідницьких проектів. Так, проект «Збір відеосвідчень осіб, які пережили депортацію» проводиться під егідою Єврокомісії в межах спецпрограми «Культура-2000».
Музеєм також створені пересувні виставки (декількома мовами):
У музейному закладі проводяться тематичні зустрічі, вечори, інші заходи. Музей видає періодичне видання — «Щорічник Музею окупації Латвії».
Музей окупації Латвії включений до Державного дипломатичного протоколу Латвії — відтак його відвідання є обов'язковим для іноземних державних діячів, дипломатів та членів міжнародних організацій.
Щороку музей відвідують понад 100 тисяч осіб, більшість з яких є іноземцями.
.JPG)
Фонди Музею окупації Латвії налічують близько 30 тисяч документів, світлин, письмових, усних і матеріальних свідчень, що відображають історію країни від 1940 до 1991 року, а також пам'ятні речі з місць ув'язнення і так званих спецпоселень.
Музейна експозиція поділена її творцями на 3 етапи:
Музей окупації Латвії декілька разів потрапляв у повідомленні ЗМІ як причина скандальних чи неоднозначних ситуацій.
Так, у 2005 році Музей окупації Латвії відвідав посол Росії в цій країні Віктор Калюжний (Виктор Калюжный[ru]) і назвав експозицію «однобічною»[6]. Навіть сам факт відвідання закладу російським послом викликав обурення у низки політсил сучасної Росії[7].
А в середині грудня 2010 року у скандал з музеєм виявилась втягнутою висока українська офіційна делегація на чолі з Президентом України Віктором Януковичем. На 15-е і 16-е грудня був запланований дводенний державний візит українського президента до Риги, але фактично в його ході статус заходу змінили на «офіційний», а сам пан Янукович повернувся до України у ніч проти 16 грудня. «Урізаною», таким чином, виявилася 2-га частина візиту — його 2-й день, у який передбачалось відвідання Музею окупації Латвії, що передбачене диппротоколом, проте, як повідомляє «Інтерфакс», посилаючись на своє джерело, українська делегація пропозицію відвідати музей відхилила (до того ж таки міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, за інформацією ЗМІ, заклад відвідав)[8].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
