Loading AI tools
Видатний танковий інженер-конструктор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олекса́ндр Олекса́ндрович Моро́зов (рос. Алекса́ндр Алекса́ндрович Моро́зов; 16 жовтня (29 жовтня) 1904, Бежиця, нині у складі міста Брянськ, Російська імперія — 14 червня 1979, Харків, УРСР) — радянський конструктор танків. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання (1958—1962). Двічі Герой Соціалістичної Праці (20 січня 1943, 25 жовтня 1974).
Морозов Олександр Олександрович | |
---|---|
Народився | 16 (29) жовтня 1904 Бежиця, Брянський повітd, Орловська губернія, Російська імперія[1] |
Помер | 14 червня 1979 (74 роки) Харків, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Міське кладовище № 2 |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | військовослужбовець, письменник, політик, конструктор |
Alma mater | Московський політехнічний університетd (1931) |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Заклад | Завод імені В. О. Малишева |
Учасник | Друга світова війна |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Військове звання | Генерал-майор інженерно-технічної служби |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Сайт | morozov-a-a.narod.ru |
Найвідоміший як головний конструктор Харківського конструкторського бюро машинобудування (ХКБМ) впродовж 1940—1976 років, якому після смерті було присвоєно його ім'я. За участі Морозова було створено танки Т-24, БТ-2, БТ-5, БТ-7, Т-34, а під його безпосереднім керівництвом — Т-44, Т-54 та Т-64, та низку інших зразків.
Народився в родині робітника. У 1914 році родина переїхала до Харкова, де батько Олександра Морозова влаштувався працювати на Харківський паровозобудівний завод (ХПЗ).
1919 року завершив 6 класів загальноосвітньої школи, після чого почав трудову діяльність діловодом на ХПЗ. Згодом працював копіювальником, креслярем і конструктором, брав участь у створенні перших радянських гусеничних тракторів. Відслужив у РСЧА авіаційним техніком-мотористом, після чого 1928 року повернувся на ХПЗ.[2]
Впродовж 1929—1931 навчався заочно в Московському механіко-електротехнічному інституті.[2]
1931—1938 — керівник групи конструкторського бюро ХПЗ, від 1938 — заступник начальника конструкторського бюро, від 1940 — головний конструктор Харківського заводу № 183 імені Комінтерну, евакуйованого в жовтні 1941 року в місто Нижній Тагіл Свердловської області РРФСР. Працював головним конструктором Уральського танкового заводу.
Член ВКП(б) з грудня 1943 року.
З листопада 1951 року — головний конструктор Харківського конструкторського бюро (КБ) машинобудування, у 1966—1976 роках — його начальник. З червня 1976 року — консультант Харківського КБ машинобудування та член Науково-технічної Ради Міністерства машинобудування СРСР.
Генерал-майор технічної служби (1943). Доктор технічних наук (1972).
1931—1939 брав участь у проектуванні легких колісно-гусеничних танків: БТ-2 (1931), БТ-5 (1932), БТ-7 (1935), БТ-7М (1939).
Спільно з Михайлом Кошкіним і М. О. Кучеренком керував розробкою середнього танку Т-34 (1940).
Після війни під керівництвом Морозова створено низку танків, інших об'єктів бронетанкової техніки, зокрема танк Т-64.
В Харкові існує вулиця Морозова, поруч з якою розташований Завод імені В. О. Малишева;
Ім'я Морозова присвоєно Харківському конструкторському бюро машинобудування, Харківському механічному технікуму;
В Харкові встановлено меморіальні дошки О. Морозову — на будинку, де він жив і в НТУ «ХПІ», на будівлі кафедри колісних та гусеничних машин ім. О. О. Морозова;
У 1982 у Брянську встановлено пам'ятник-погруддя Морозову як двічі Героєві Соціалістичної Праці (автор Микола Рябінін).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.