Мозиря Лук'ян

Лук'ян Мозиря (нар. поч. XVII ст. — пом. поч. травня 1652) — військовий діяч, корсунський полковник Війська Запорозького.

Лук'ян Мозиря
Прапор Полковник Корсунський
1649 — 1652
Попередник:	Станіслав Морозенко
Спадкоємець:	Іван Золотаренко
Смерть:	поч. травня 1652 Корсунь
Релігія:	православний
Військова служба
Приналежність:	Військо Запорозьке
Звання:	полковник

Біографія

Про ранні роки Мозирі достеменно нічого не відомо. З початком Хмельниччини перейшов на бік повсталих, брав участь в битві під Жовтими Водами та Корсунській баталії. Наприкінці червня — у липні 1648-го супроводжував Ф. Вешняка в поїздці до Варшави, де взяв участь у засіданнях сейму — представляв на ньому «Реєстр кривд» заподіяних козакам.

В 1649 після загибелі С. Морозенка призначений корсунським полковником. Влітку 1651-го відзначився в ході битви під Берестечком, зумівши майже без втрат вивести свій полк з оточення. У липні 1651 Хмельницький послав Мозирю на допомогу А. Ждановичу, котрий тримав оборону супроти військ Я. Радзивілла, тож у 2-й половині 1651 року Лук'ян Мозиря був одним з організаторів оборони Києва і Білої Церкви. Згодом з дипломатичними дорученнями гетьмана їздив до Москви.

Будучи незгідним з умовами Білоцерківського перемир'я зірвав укладення нового реєстру в Корсунському полку. Зрештою Хмельницький, за протидію виконання рішень Білоцерківського миру, звільнив Мозирю з посади. Він же у відповідь, за допомогою старшин свого та Білоцерківського полків, організував заворушення та вбивство полковників білоцерківського Громики та новопризначеного корсунського взявши участь у виступі М. Гладкого. Очолив один зі сформованих в районі Ніжина загонів котрі протидіяли вступу польських військ в Лівобережну Україну. За наказом гетьмана генеральний осавул Дем'ян Лісовець придушив повстання. Мозирю було страчено.

Джерела та література

• В. М. Горобець. Мозиря [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 22. — ISBN 978-966-00-1061-1.

Література

• Смолій В. А. «Універсали Богдана Хмельницького (1648—1657)». — К., 1998.
• Смолій В. А., Степанков В. С. «Богдан Хмельницький». — К., 2009.
• В. В. Кривошея. «Козацька еліта Гетьманщини». — К.: ІПіЕНД ім. Ф. Ф. Кураса, 2008. — 81
• Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. ст. 59 — Дніпропетровськ: Ліра ЛТД, 2007.
• Підкова Ш., Шуст Р. «Довідник з історії України». У 3-х томах — Т. 2. — К.: Генеза, 1995.

Посилання

• М. Грушевський. «Історія України-Руси». Том IX. Розділ IV. Комісія В Корсуні, страченнє Гладкого й інших, відрух проти Хмельницького. [Архівовано 1 листопада 2013 у Wayback Machine.]