Модель ударного формування Місяця
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Модель ударного утворення Місяця (вживається також термін «модель мегаімпакту»[1][2], «гігантське зіткнення» (від англ. Giant impact) та ін.) — одна з поширених гіпотез виникнення Місяця. Відповідно до цієї моделі, Місяць виник внаслідок зіткнення молодої Землі та небесного тіла, за розмірами подібного до Марса. Цей ймовірний об'єкт іноді називають Тейя на честь однієї з сестер-титанід, матері Геліоса, Еос та Селени (Місяця).
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/e/e8/BigSplashEnglish.svg/320px-BigSplashEnglish.svg.png)
Дані, отримані у межах місії «Аполлон», згідно з якими співвідношення ізотопів титану в місячних зразках збігається із земним, потребували перегляду наявних моделей утворення Місяця з урахуванням ізотопної однорідності. В даний час існує декілька різновидів теорії зіткнення, які дають змогу пояснити цю однорідність. Зокрема, Тейя могла бути масивнішою, ніж вважалося досі, або Місяць міг остигати довше[3].
Доказами справжності цієї гіпотези вважаються:
- Зразки місячного ґрунту, які вказують на те, що поверхня Місяця колись була розплавленою.
- Відносно мале ядро Місяця із сірчистого заліза.
- Свідчення подібних зіткнень в інших зоряних системах з утворенням залишкового диску.
- Схожу орієнтацію обертання Землі та Місяця.
- Менша густина Місяця порівняно з Землею.
- Великі зіткнення відповідають теорії створення Сонячної системи.
- Співвідношення стабільних ізотопів місячної та земної порід ідентичні та можуть мати спільне походження.[4]
Однак залишилось декілька питань, пов'язаних з цією гіпотезою, які так і не отримали пояснення. До них можна віднести: відсутність у місячних зразках очікуваного процентного вмісту легких елементів, оксидів заліза або сидерофільних елементів, а також відсутність доказів того, що Земля колись мала океани магми, що припускається цією гіпотезою.
Вперше теорію гігантського зіткнення висунули Вільям К. Гартман та Дональд Р. Девіс в 1975 році у статті, надрукованій в журналі «Icarus».