Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Святослав Давидович (відомий як Мико́ла Свято́ша або просто Свято́ша бл. 1080, Свята Русь— 14 жовтня 1143, Свята Русь) — князь Луцький (1099—1100) з роду князів Руських і Київських, син князя Давида Святославича. Київський і (старо)руський, а отже український, християнський, кафоличний (католицький) і православний, християнський трудник (подвижник), інок, чудотворець і преподобний (інок, монах) з іменем і подвижництвом якого пов'язана не лише історія розбудови Феодосієвої Обителі у Святих Печерах, зокрема поява надбрамного храму на честь Святої Троїці, Больничної Свято-Троїцької іночої обителі і повязаної з ними історичної місцевості Троєщина (нині у складі Нового Києва) себто може вважатись одним з представників "народу Троєщини" в смислі народу (старо)руського і його залишку народу (мало)російського, народу козачого і українського, представники якого проживали на землях історичного Задніпров'я в часи їх перебування у складі Корони Польської, коли назву Троєщина було вперше зафіксовано документально.
Микола Святоша | |
---|---|
Печерський чудотворець | |
У миру: | князь Святослав (Святоша) -Панкратій Давидович Чернігівський |
У чернецтві: | Микола |
Народився | 1080 |
Помер | 14 жовтня 1143 Києво-Печерська лавра, Київ, Київська Русь |
Поховання | Києво-Печерська лавра |
Шанується | преподобний |
У лику | преподобний |
День пам'яті | 14 жовтня |
Коштом князя Святоші, він же інок Микола був збудований надбрамний храм на честь Святої Троїці в Обителі Феодосія на честь Успіння Матері Божої, один з небагатьох храмів на честь Святої Троїці на Старій, Святій Русі дотатарської епохи (коли храми на честь Святої Троїці на Подніпров'ї практично не ставили), який пережив монгольську навалу і дав назву місцевості Троєщина на історичному Задніпров'ї (див. Свята Троєщина), нині у складі Нового Києва.
Народився близько 1080 року. Син чернігівського князя Давида Святославича, онук чернігівського і київського князя Святослава Ярославича, засновника чернігівської князівської династії. У 1080—1090-х роках був луцьким князем. Володів землями у Чернігівському князівстві. Мав дружину Анну, доньку київського князя Святополка Ізяславича, та дітей (його донька згодом була одружена з Новгородським князем Всеволодом Мстиславичем), онуком Володимира Мономаха.
Вигнаний у 1097 році Давидом Ігоревичем з Луцька, втік до батька у Чернігів.
17 лютого 1106 року князь Святослав-Панкратій, залишивши родину, прийняв постриг та з іменем Микола (на честь святого покровителя Миколая Мірлікійського) провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, ведучи суворий аскетичний спосіб життя.
Йому належали села Пакуль та Навози (сучасне Дніпровське) на Чернігово-Сіверщині, а також урочище Лісковиця в Чернігові.
Переніс монастирську лікарню на інший бік обителі й розширив настільки, що утворився цілий «лікарняний монастир». На його кошти було збудовано Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерського монастиря, лікарню та лікарняну церкву св. Миколи. Біля своєї келії Микола Святоша розвів чудовий сад. Мав власну бібліотеку в Києво-Печерському монастиреві. Мирив своїх розсварених братів.
Мав дар ясновидіння (передбачив власну смерть), лікував людей молитвами (зокрема, власного лікаря Петра, котрий пішов за ним у Києво-Печерський монастир). Його волосяниця вилікувала його брата Ізяслава Давидовича, чернігівського і київського князя.
Після смерті князя-ченця було канонізовано. Святі мощі зберігаються у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври.
Найвірогіднішою є версія походження назви місцевості Святошин від імені Миколи Святоши, котрий, за літописом, володів землями Борщагівки, що межувала зі Святошиним.
Днями його пам'яті є 14 жовтня (день смерті) та 28 вересня (Собор преподобних отців Києво-Печерських, які спочивають у Ближніх печерах).
Ярослав Мудрий | |||||||||||||
Святослав II Ярославич | |||||||||||||
Інгігерда | |||||||||||||
Давид Святославич | |||||||||||||
Кілікія | |||||||||||||
Микола Святоша | |||||||||||||
Феодосія | |||||||||||||
Київ:
Попередник Не було |
Князь луцький 1099 |
Наступник Давид Ігорович |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.