Loading AI tools
угорська письменниця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Маргіт Каффка | ||||
---|---|---|---|---|
Kaffka Margit | ||||
Народилася | 10 червня 1880[1][2] Карей, Сату-Маре, Румунія | |||
Померла | 1 грудня 1918[3][1][2] (38 років) Будапешт, Угорщина ·Іспанський грип | |||
Поховання | Фаркашреті | |||
Країна | Угорщина | |||
Національність | угорка | |||
Діяльність | поетеса, письменниця, активістка за права жінок, письменниця-романістка | |||
Сфера роботи | поезія | |||
Заклад | Nyugatd | |||
Мова творів | угорська | |||
Роки активності | 1901—1918 | |||
Батько | Gyula Kaffkad | |||
У шлюбі з | Бауер Ервін Симонович і Brunó Fröhlichd[4] | |||
| ||||
Маргіт Каффка у Вікісховищі | ||||
Маргіт Каффка[5] (також Кафка; угор. Kaffka Margit, 10 червня 1880, Надькарой — 1 грудня 1918 року, Будапешт) — угорська письменниця, поетеса і викладачка. Одна з найголовніших представниць угорської літератури та важлива членкиня генерації Nyugat. У своїх творах розглядає трагічне становище жінки, обмеженої патріархальними рамками свого часу.
Маргіт Каффка народилася 2 червня 1880 року в Надькарої (зараз Карей, Румунія). Її батько був прокурором, але рано помер, тому сім'я жила в злиднях. Вона вчилася в монастирській школі в Сатмарі; після повернення рік викладала в Мішкольці. Пізніше Каффка вчилася в Будапешті, отримавши диплом вчительки в жіночій школі. Повернулася в Мішкольц, де викладала літературу і економіку в приватній жіночій школі. У цей період написала перші твори, поеми і романи і стала постійно співпрацювати з журналом Nyugat («Захід»), найбільш важливим періодичним виданням епохи.
17 лютого 1905 року одружилася з Брюно Фреліхом, лісовим інженером. У 1907 році її чоловік став працювати в Міністерстві сільського господарства, і Каффка поїхала з Мішкольца. Шлюб закінчився розлученням за кілька років. У 1910—1915 роках працювала вчителькою в Будапешті. 18 серпня 1914 взяла шлюб з молодшим братом Бели Балажа Ервіном Бауером. На початку першої світової війни залишає роботу вчителькою і повністю присвячує себе літературі.
Нею захоплювався Аді Ендре.
Після війни Магріт Каффка померла разом зі своїм молодшим сином від іспанського грипу.
У 1912 виходить перший і найвідоміший роман Магріт Каффки «Кольори і роки» («Színek és Évek», 1912), що розповідає про долю збіднілого дворянства і сучасних жінок. Основною проблемою головної героїні стає те, що життя обмежує можливі альтернативи шлюбу, а саме він визначає соціальну роль жінки. Їй доводиться зіткнутися з цим після самогубства першого чоловіка; потім вона одружується вдруге, за розрахунком, аби забезпечити собі становище в суспільстві.
«Її трагедія, якщо вона тут взагалі присутя, зовсім не видовищна; вона стає бездіяльною жінкою в недіючому світі. (…) Каффка змогла окреслити широке коло проблем жінок; це все той крихкий світ провінційного дворянства, одне з основних питань сучасних романів, але в цьому світі ще ніхто до неї не розглядав проблеми жінок; ніхто не звертав уваги на те, що жінки були ще менше за чоловіків готові поратися з проблемами у своєму новому становищі і можливостях»[6].
В наступному романі «Роки Марії» («А Mária évei», 1913) з'являється новий тип героїні, котра вчиться, працює і стає незалежною, але це не приносить їй щастя. Каффка знову не знаходить виходу для жінки в своєму романі: Марія не може затвердитися у сучасному житті, тоді як Магда, героїня попереднього роману, втрачає зв'язок з традиційною роллю жінки в суспільстві.
Останній, роман «Мурашник» («Hangyaboly», 1917) заснований на спогадах про роки, проведені в школі сестер милосердя. «В описі задушливої атмосфери цього захованого і закритого світу Каффка з прозорим символізмом підсумовує свої погляди на позицію жінки в суспільстві. Її учениці такі ж вигнанниці, як і дорослі героїні, і нещадна боротьба за владу серед монахинь, репресивні обмеження і алюзії на сексуальні відхилення роблять роман не тільки антиклерикальним, але і песимістичним. Стилістично це її найкращий роман (…). Очевидно, що вона була на початку чергового етапу художнього розвитку, повної реалізації, але їй завадила смерть»[7].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.