Маллардівська радіоастрономічна обсерваторія
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Маллардівська радіоастрономічна обсерваторія (англ. Mullard Radio Astronomy Observatory) — обсерваторія у Великій Британії у складі Кембриджського університету. Вона розташована біля Кембриджа і містить ряд найбільших і найсучасніших радіотелескопів з синтезом апертури, включаючи Одномильний телескоп, Телескоп Райла і Arcminute Microkelvin Imager.
| Назва на честь: | Mullardd |
|---|---|
 | |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
  Маллардівська радіоастрономічна обсерваторія Маллардівська радіоастрономічна обсерваторія (Велика Британія) | |
 | |
 Маллардівська радіоастрономічна обсерваторія у Вікісховищі
| |
Радіоінтерферометрія почалася розвиватися в Кембриджі в середині 1940-х років завдяки фінансуванню Науковою дослідницькою радою[en] і корпоративним пожертвуванням у розмірі 100 000 фунтів стерлінгів від Mullard Limited[en], провідного комерційного виробника термоелектронних клапанів.
Будівництво Маллардівської радіоастрономічної обсерваторії розпочато в парку Лордс Брідж[1], за кілька кілометрів на захід від Кембриджа.
Обсерваторія була заснована під керівництвом Мартіна Райла з Кавендіської лабораторії Кембриджського університету, майбутнього нобелівського лауреата. Відкриття обсерваторії відбулось 25 липня 1957 року за участі нобелівського лауреата, фізика Едварда Епплтона. Наукова група, яка робила дослідження в радіообсерваторії, стала відома як Кавендіська астрофізична група.
Обсерваторія розташована за кілька кілометрів на південний захід від Кембриджа, в Гарлтоні[en], на колишньому складі боєприпасів, поруч із покинутою залізничною лінією Оксфорд-Кембридж[en].
Залізничний насип, що тягнеться протягом кількох кілометрів в напрямку схід-захід, був використаний для створення основної частини Радіотелескопа Райла і Кембриджського телескопа низькочастотного синтезу[en]. Тому реконструйовану пізніше залізничну лінію між Оксфордом і Кембриджем довелось провести новим маршрутом.
| Телескоп | Рік побудови | Статус |
|---|---|---|
| Arcminute Microkelvin Imager, велика решітка | 2007 | Активний |
| Arcminute Microkelvin Imager, мала решітка | 2004 | Активний |
| Дуже малий масив | 1998 | Теренесений на Тенерифе в 1999 |
| Телескоп космічної анізотропії | 1995 | Виведений з експлуатації |
| COAST | 1993 | Працює в ясні ночі |
| Приймач з масиву e-MERLIN | 1990 | Активний |
| Кембриджський телескоп низькочастотного синтезу | 1980 | Виведений з експлуатації |
| Телескоп Райла | 1971 | Виведений з експлуатації (перепрофільований для AMI у 2006) |
| Півмильний телескоп | 1968 | Виведений з експлуатації |
| Міжпланетна сцинтиляційна решітка | 1967 | Виведений з експлуатації |
| Одномильний телескоп | 1964 | Виведений з експлуатації |
| Масив 4C | 1958 | Виведений з експлуатації |
Arcminute Microkelvin Imager
Arcminute Microkelvin Imager — це радіоінтерферометр, який складається з пари радіотелескопів — великої і малої решіток, побудованих у 2007 та 2004 роках відповідно. Як слідує з назви, це прилад для зйомки неба на кутових масштабах порядку мінути дуги для вимірювання температур з точністю порядку мікрокельвіна. Він вивчає скупчення галактик шляхом спостереження вторинної анізотропії в реліктовому випромінюванні, що виникає внаслідок ефекту Сюняєва–Зельдовича.
MERLIN
Ця 32-метрова антена є однією з 7 антен радіоінтерферометра MERLIN, розкиданих по всій Англії. Антена була додана до MERLIN в 1991 році, збільшивши як чутливість, так і роздільну здатність радіоінтерферометра[2].
COAST
COAST (англ. Cambridge Optical Aperture Synthesis Telescope, Кембріджський оптичний телескоп апертурного синтезу) на відміну від більшості інструментів Маллардівської обсерваторіє працює не в радіодіапазоні, а в оптичному. Це багатоелементний оптичний інтерферометр з базовими лініями до 100 метрів, який використовує апертурний синтез для спостереження за зорями з кутовою роздільною здатністю до однієї тисячної кутової секунди, однак здатний знімати лише яскраві зорі. Він був першим інтерферометром, який з високою роздільною здатністю отримав зображення поверхонь інших зір окрім Сонця (до цього за допомогою інтерферометрії з маскуванням апертури[en] на телескопі Вільяма Гершеля[en] вже знімали поверхні зір з низькою роздільною здатністю). Масив COAST був задуманий Джоном Болдуїном[en] і побудований в 1993 році.
Телескоп Райла
Складався з восьми 13-метрових параболічних антен, чотирьох нерухомих і чотирьох рухомих, розташованих уздовж лінії довжиною 4,8 км. Був відкритий в 1972 році і спочатку мав назву П'ятикілометровий масив. У 1989 році перейменований на честь британського піонера радіоастрономії і Нобелівського лауреата Мартіна Райла. Закритий у 2006 році, а його антени увійшли до складу великого масиву Arcminute Microkelvin Imager[3].
Дуже малий масив
Був побудований 1998 року, а в 1999 році перенесений на Тенерифе, де працював у 2000-2008 роках для дослідження реліктового випромінювання.
Телескоп космічної анізотропії
CAT (англ. Cosmic Anisotropy Telescope, Телескоп космічної анізотропії) був триелементним інтерферометром для спостережень реліктового випромінювання на частотах від 13 до 17 ГГц. Почав працювати в 1995 році, ставши першим приладом для вимірювання дрібномасштабної структури космічного мікрохвильового фону. Коли почав працювати більш чутливий Дуже малий масив, телескоп CAT було виведено з експлуатації під час урочистої церемонії.
Кембриджський телескоп низькочастотного синтезу
Кембриджський телескоп низькочастотного синтезу (англ. Cambridge Low-Frequency Synthesis Telescope, CLFST) — радіотелескоп апертурного синтезу, який простягається на 4.6 км зі сходу на захід та працює на частоті 151 МГц. Він складався з 60 антен Уда-Яґі, мав роздільну здатність 70 кутових секунд, чутливість від 30 до 50 мЯн/промінь і поле зору приблизно 9°×9°. Телескоп склав три астрономічні каталоги Північної півкулі: 6C на частоті 151 МГц, 7C на 151 МГц, 8C на 38 МГц. Працював з 1980 року, зараз виведений з експлуатації.
Міжпланетна сцинтиляційна решітка
Міжпланетна сцинтиляційна решітка (англ. Interplanetary Scintillation Array) була побудована в 1967 році на площі 1,6 га. У 1978 році решітку було збільшено до площі 3,6 га, а в 1989 році відремонтовано. Ця фазована антенна решітка працювала на частоті 81,5 МГц (довжина хвилі 3,7 м) і складалась з 4096 дипольних антен. Співробітники обсерваторії використовували овець, щоб прибирати траву від антен, бо газонокосарка не могла маневрувати між антенами. Зараз радіотелескоп фактично виведений з експлуатації та втратив значну частину своєї території. Радіотелескоп розробив Ентоні Г'юїш для вимірювання високочастотних флуктуацій радіоджерел, зокрема для моніторингу міжпланетної мерехтіння, а в 1967 році його учениця Джоселін Белл відкрила на цьому телескопі перший пульсар[4].
Півмильний телескоп
Півмильний телескоп (англ. Half-Mile Telescope) був побудований у 1968 році (перші 2 антени), а ще дві антени були додані в 1972 році. Дві його параболічні антени стаціонарні, а дві рухомі та мають спільну залізничну колію з Одномильним телескопом. Частота спостереження 1.4 ГГц (довжина хвилі 21 см), пропускна здатність 4 МГц. Використовувався для досліджень ліній водню найближчих галактик і створив перші якісні радіокарти розподілу водню за координатами та швидкостями для галактик M33 і M31. За результатами телескопа опубліковано 50 статей і захищено майже 20 дисертацій. Зараз виведений з експлуатації.
Одномильний телескоп
Одномильний телескоп активно працював з 1964 року до 1980-х років і був одним з перших телескопів, які використовували техніку апертурного синтезу на основі обертання Землі. Телескоп складався з трьох 18-метрових параболічних антен — двох нерухомих і однієї рухомої. Мав рекордно високу роздільну здатність, першим з радіотелескопів перевершивши роздільну здатність людського ока. Використовувався для глибоких радіооглядів неба і картографування окремих радіоджерел. Зараз телескоп вже не працює як єдине ціле, але одна з його антен іноді використовується для студентських проєктів та радіоастрономами-аматорами.
Масив 4C
Масив 4C (англ. 4C Array) — радіотелескоп 1958 року у формі параболічного циліндра довжиною 450 м і шириною 20 м. Був першим великим радіотелескопом з апертурним синтезом. Працював на частоті 178 МГц (довжина хвилі 1,7 м) і знайшов майже 5000 джерел для каталогу 4C, опублікованого в 1965 і 1966 роках, який суттєво просунув дослідження популяції радіогалактик у Всесвіті. Зараз телескоп не працює.
|
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
