Loading AI tools
американська волейболістка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Майка Даніель Генкок (англ. Micha Danielle Hancock ; 10 листопада 1992, Макалестер, штат Оклахома, США) — американська волейболістка, пасуючий. Олімпійська чемпіонка 2020 року.
Спортивні медалі | |||
---|---|---|---|
Представник США | |||
Волейбол | |||
Олімпійські ігри | |||
Золото | Токіо 2020 | волейбол | |
Срібло | Париж 2024 | волейбол |
Майка Генкок | |
---|---|
Загальна інформація | |
Національність | американка |
Громадянство | США |
Народження | 10 листопада 1992[1] (31 рік) Макалестер, Оклахома, США |
Зріст | 180 см |
Вага | 76 кг[2] |
Alma mater | Університет штату Пенсильванія і Edmond Memorial High Schoold |
Спорт | |
Країна | США |
Вид спорту | волейбол |
Команда | «Х'юстон» |
Нац. збірна | США |
Статус професіонала | 2015 |
Нагороди | |
Майка Генкок у Вікісховищі |
Народилася в Макалестері (штат Оклахома). Її батько Майкл Генкок був професійним боксером . Мати — Келлі Генкок — грала в баскетбол за команду університету Талси. За волейбольну команду цього ж університету виступала Келсі Генкок — сестра Майкі.
Волейболом почала займатися у школі міста Едмонда (Оклахома). У 2007, 2009 і 2010 роках визнавалася найкращим гравцем своєї шкільної команди у чемпіонатах штату Оклахома.
У 2011—2014 виступала за студентську команду Університету штату Пенсільванія. У 2013 і 2014 роках ставала переможцем чемпіонатів Національної асоціації студентського спорту.
У січні 2015 року поїхала до Італії, де уклала свій перший професійний контракт, приєднавшись до команди «Імоко Воллей» з Конельяно, за яку грала два-три місяці. Після цього перейшла до «Індіаса де Маягуеса», з яким стала срібним призером чемпіонату Пуерто-Рико. У 2015—2017 захищала кольори польських клубів, а в 2017 повернулася до Італії. Три сезони виступала за одну з найсильніших команд цієї країни — «Ігор Горгондзола» з Навари. У її складі виграла в 2021 році срібло чемпіонату і Кубка Італії.
З 2016 року є гравцем національної збірної США. У її складі двічі вигравала Лігу націй та двічі Панамериканський Кубок. У 2021 році виграла «золото» на відкладених на рік Олімпійських іграх.
Роки | Команди |
---|---|
2014—2015 | «Імоко Воллей» (Конельяно) |
2015 | «Індіас де Маягуес» (Маягуес) |
2015—2016 | «Таурон» (Домброва-Гурнича) |
2016—2017 | «Імпел» (Вроцлав) |
2017—2019 | «Саугелла» (Монца)[it] |
2019—2022 | «Ігор Горгонзола» (Новара)[it] |
2022—2023 | «Валлефолья» |
2023—2024 | «Казальмаджоре»[it] |
2024— | «Х'юстон» |
Статистика виступів в єврокубках:
Сезон | Клуб | Турнір | Ігри | Сети | Очки | Ср. | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2014/15 | «Імоко Воллей» (Конельяно) | Кубок ЄКВ | 1 | 4 | 3 | 0,75 | |
2018/19 | «Саугелла» (Монца) | Кубок виклику | 5 | 20 | 21 | 1,05 | |
2019/20 | «Ігор Горгонзола» (Новара) | Ліга чемпіонів[en] | 6 | 21 | 39 | 1,86 | |
2020/21 | «Ігор Горгонзола» (Новара) | Ліга чемпіонів[en] | 10 | 35 | 36 | 1,03 | |
2021/22 | «Ігор Горгонзола» (Новара) | Ліга чемпіонів[en] | 5 | 15 | 6 | 0,4 | |
2023/24 | «Казальмаджоре» | Кубок виклику | 1 | 3 | 3 | 1 | |
Всього | 28 | 98 | 108 | 1,1 |
Статистика виступів у збірній на Олімпіаді і чемпіонаті світу:
Рік | Турнір | Ігри | Сети | Очки | Ср. | Місце | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
2018 | Чемпіонат світу | 12 | 43 | 18 | 0,42 | 5 | |
2021 | Олімпійські ігри | 4 | 8 | 5 | 0,62 | ||
2024 | Олімпійські ігри | , | |||||
Всього | 16 | 51 | 23 | 0,45 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.