Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
М'яз-натягувач барабанної перетинки (лат. musculus tensor tympani) — один із двох м'язів середнього вуха, розташований у кістковому каналі над кістковою частиною євстахієвої труби і прикріплений до молоточка. Його призначенням є послаблення гучних звуків, наприклад, таких, що виникають при жуванні, крику, ударах грому. Проте, його реакція недостатньо швидка, щоб захистити вухо від раптових сильних звуків, таких як вибухи чи постріли.
М'яз-натягувач барабанної перетинки | |
---|---|
Латинська назва | Musculus tensor tympani |
Починається від | Євстахієва труба |
Кріпиться до | Руків'я молоточка |
Кровопостачання | Верхня барабанна артерія |
Іннервація | Присередній крилоподібний нерв, гілка нижньощелепного нерва (V3) |
Відходить від хрящевої частини євстахієвої труби і прилеглого великого крила клиноподібної кістки. Проходить у власному каналі до барабанної порожнини, де переходить у тонкий сухожилок, який круто огинає завиткоподібний відросток (processus cochleariformis) стінки порожнини, і кріпиться до руків'я молоточка[1].
Кровопостачання м'яза здійснюється через верхню барабанну артерію — гілку середньої оболонної артерії[1]. Іннервується м'яз-натягувач барабанної перетинки однойменним нервом (nervus musculi tensoris tympani) — гілкою присереднього крилоподібного нерва, який відходить від нижньощелепного нерва[1]. Оскільки іннервація здійснюється лише руховими волокнами трійчастого нерва, м'яз не має волокон від трійчастого ганглія (що містить тільки чутливі волокна).
Розвивається з мезодермальної тканини 1-ї зябрової дуги[2].
Функцією м'яза-натягувача барабанної перетинки є послаблення шуму, що виникає під час жування. Напружений м'яз тягне молоточок у медіальному напрямку, натягаючи барабанну перетинку і послабляючи коливання слухових кісточок, тим самим зменшуючи сприйману амплітуду звуків. Це один із м'язів, задіяних в акустичному рефлексі.
Скорочення м'яза зменшує вібрацію кісточок і відповідно звук[3]. Повільно скорочувані волокна здійснюють 10—30 скорочень за секунду (що відповідає 10—30 Гц звукової частоти). Швидко скорочувані волокна здійснюють 30—70 скорочень за секунду (відповідає 30—70 Гц). Сильним вольовим напруженням можна добитися сильного скорочення м'язів-натягувачів, що викликає звук, зазвичай описуваний як гарчання.
Деякі люди можуть за власним бажанням сильно натягати ці м'язи, викликаючи гарчання в себе у вухах. Також цей звук можна почути при сильному напруженні м'язів шиї чи щелеп, наприклад, під час глибокого позіхання. Феномен відомий принаймні з 1884 року[4].
Тимпанічний рефлекс запобігає пошкодженню внутрішнього вуха, глушачи передачу вібрацій від барабанної перетинки до овального вікна. Час спрацьовування рефлексу становить 40 мілісекунд, що виявляється недостатнім для того, щоб захистити вухо від раптових гучних звуків, таких як вибух чи постріл. Ймовірно, рефлекс розвинувся в процесі еволюції для захисту вух від ударів грому, які не є раптовими звуками[5][6].
Рефлекс здійснюється скороченням двох м'язів середнього вуха — м'яза-натягувача барабанної перетинки і стремінцевого м'яза.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.