Лісопильня

Лісопильня^[1], тартак^[2], пи́льня^[3], лісопильний завод, діал. тра́чка^[4] — підприємство, для поздовжнього розпилювання круглих лісоматеріалів та брусів на пиломатеріали потрібних розмірів та якості за допомогою лісопильної рами.

Лісопильня

Лісопильня у Вікісховищі

Лісопильня-вітряк у місті Лейдсендам, Нідерланди

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Тартак (значення).

У деревообробній промисловості, тартак відносять до першої групи виробництва — первинна обробка деревини.^[5]

Тартак

Паровий тартак у Брошневі-Осаді.

Розпилювання колоди на «трацькому верстаті». Реконструкція піднятого корабля «Vasa»

Схема давньоримського тартака в Ієраполісі, III ст. н. е.

Пилки вітряної лісопильні. Нідерланди.

Словом «тартак» (від пол. tartak < trzeć — «терти»)^[6] або «трачка» (пол. tracz < trzeć)^[6] в первісному значенні цього слова називалася спеціальна конструкція з деревини, козла, на яких проводили поздовжнє розпилювання стовбурів на дошки за допомогою довгих дворучних пилок^[6] (відома також як «трацький верстат»)^[7]. Колоду встановлювали горизонтально на певній висоті над землею і закріплювали з допомогою скоб, потім її розпилювали вздовж два пилярі. Один майстер («трач») під час розпилювання знаходився зверху, другий стояв на землі. В окремих випадках знизу могло бути двоє майстрів (бо вниз тягнути пилку було важче). Якщо колода для розпилювання була груба і важка, то її не ставили на козла, а клали поперек ями, у якій знаходилися «низові» пилярі. Довжина пилки становила 1,7 м (довжина розмаху рук). На колоду перед розпилюванням могла наноситись розмітка обвугленим шнуром. Тирсу на тартаку (трачці) називали «трачинням»^[8]. У пізніших конструкціях тартак приводився в рух за допомогою водяного млина, через що слово «тартак» стало позначати лісопильний млин.

У 1593 році Корнеліс Корнелісзон (нід. Cornelis Corneliszoon^[nl]) першим отримав патент на механізм тартака^[9]. Для урухомлення пилок і механізму подавання лісопильної рами може використовуватися водяний двигун (водяні лісопильні) або механізм вітряка (вітряні лісопильні). Перетворення обертового руху вала на поступальний рух пилок здійснюється за допомогою кривошипно-шатунного механізму.

В Україні перші тартаки — водяні млини з'явилися в XV столітті.^[10]. Так у Нових Стрілиськах тартак був вже у 1429 році^[11].

Топонімія і ономастика

Топонім «тартак» поширений у центральній, західній та північній Україні (села Тартаків, Тартак, урочище Тартак, ставок Тартак в Умані та Лебедині на Черкащині, річка Тартак на Житомирщині, тощо), що свідчить про розвиток деревообробної промисловості на тих теренах, де була деревина^[12]. Тартаки найбільше набули поширення у місцевостях де були великі лісові масиви. Так у 1906 році в Галичині діяло 159 зареєстрованих тартаків та 432 незареєстрованих тартаків^[13].

Також від «тартак» походять українські прізвища (Тартаковський, Тартакович тощо)^[14].

Галерея

• 
  Модель водяної лісопильні
• 
  Малюнок водяної лісопильні
• 
  Лісопильня в Гогенемсі, Австрія

Див. також

• Дворучна пилка
• Стрічкова пилка
• Кругла пилка
• Заготівля лісу
• Сушіння деревини

Примітки

1. Лісопильня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 525
2. Тартак // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 41
3. Пошук. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 20 липня 2020.
4. Трачка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 241
5. Первинна обробка деревини^{[недоступне посилання з липня 2019]}
6. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
7. Верстат // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 137
8. Трачиння // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
9. H. Bonke et al., Cornelis Corneliszoon van Uitgeest: uitvinder aan de basis van de Gouden Eeuw, 2e dr. Zutphen 2004. (нід.)
10. Денисик Григорій. Млини в історії господарського освоєння річок Поділля (PDF) / Лаврик Олександр // Український Млинологічний журнал : науковий ілюстрований журнал. — Київ : Приватний історико-етнографічний музей «Козацькі землі України», 2011. — Вип. 1. — С. 112.
11. Історія української культури [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.]. За загал. ред. Івана Крип'якевича. — 4-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2002. — 656 с. ISBN 966-06-0248-0.
12. М.Хармак. До історії водяних млинів у Батурині. Сіверщина в історії України, випуск 6, 2013
13. Проект «Україна». Галичина та Волинь у складі міжвоєнної Польщі / В. Вісин, Р. Голик, В. Голубко та ін.; авт.-упоряд. Микола Литвин; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. — Харків: Фоліо, 2017. — 444 с.: іл. ISBN 978-966-03-7819-3.
14. Н. Б. Таранова, С. В. Гулик. опоніми Гологоро-Кременецької гряди та Малого Полісся, які пов'язані з господарською діяльністю населення [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Географія. — 2017. — № 2. — С. 20-26.

Посилання

• Лісопиляння, лісопильне виробництво // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 118. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Словник української мови [Архівовано 18 жовтня 2014 у Wayback Machine.]