Лімес
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Лі́мес (limes — межа, кордон. англ. Frontiers of the Roman Empire — кордони Римської імперії) — кордон між окремими ділянками землі, відведеними для громадян громади. За часів Римської імперії лімесом називали укріплений кордон держави, який охороняли легіонери.
Укріплені рубежі Римської імперії | |
---|---|
Frontiers of the Roman Empire [1] | |
Світова спадщина | |
49°06′08″ пн. ш. 10°34′42″ сх. д. | |
Країна |
Велика Британія Німеччина |
Тип | Культурний |
Критерії | ii, iii, iv |
Об'єкт № | 430 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 1987 (11 сесія) |
Внесено зміни | 2005; 2008 |
| |
Лімес у Вікісховищі |
У систему лімесу входила мережа упорядкованих доріг, військових таборів і сигнальних постів. Будівництво лімесу розпочалося при імператорі Августі. Особливо турбувалися про розширення та зміцнення лімесу імператори Доміціан, Траян і Адріан. В результаті утворилася ціла оборонна система, що складалася з великих військових таборів (castra), таборів меншого розміру (castellum) та укріплених вартових башт (burges).
Залишки лімесу збереглися до наших днів на території Шотландії, в районах Рейну та Дунаю, а також у західній частині Північної Африки.