Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ліліан Шюллер, у шлюбі Беттанкур (фр. Liliane Bettencourt; 21 жовтня 1922, Париж, Франція — 21 вересня 2017, там само) — французька підприємиця та меценатка, співвласниця заснованої її батьком компанії L'Oréal. Статки Беттанкур оцінювали у 39.5 млрд. доларів США,[9] вона була однією з найбагатших людей у світі[10].
| Ліліан Беттанкур | |
|---|---|
| фр. Liliane Bettencourt | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Liliane Henriette Charlotte Betsy Schueller[1][2] |
| Прізвисько | L'héritière de L'Oréal |
| Народилася | 21 жовтня 1922[3][4][…] VII округ Парижа, Париж, Франція[2] |
| Померла | 21 вересня 2017[5][6][…] (94 роки) Неї-сюр-Сен[3][2] ·хвороба Альцгеймера |
| Поховання | Цвинтар Нейї-сюр-Сенd |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | підприємиця, підприємниця, економістка |
| Знання мов | французька[7] |
| Батько | Eugène Schuellerd[3] |
| Мати | Louise Madeleine Berthe Schuellerd[8] |
| Родичі | Жан-П'єр Маєрсd, П'єр Беттанкурd, Monique Appled, Amélie Victoire Schuellerd і Charles Schuellerd |
| У шлюбі з | Андре Беттанкурd[3] |
| Діти | Франсуаза Бетанкур-Маєрс[3] |
| Нагороди |  |
Народилась у Парижі єдиною дитиною Ежена Шюллера, засновника L'Oréal. Мати Ліліан померла у 1927 році, коли їй було 5 років, і вона дуже зблизилась з батьком, котрий після цього більше не одружувався[11]. 15-річною почала працювати у компанії батька.[12]
У 1950 році одружилася з французьким політиком Андре Беттанкура, котрий у 1960-х працював міністром, а у 70-х став заступником голови L'Oréal. Чоловік був членом La Cagoule, французької фашистської групи, котру в 1930-х батько Ліліан фінансував і підтримував, співпрацюючи з нацистами під час Другої світової війни. Після війни чоловікові Беттанкур, як і іншим членам La Cagoule, було надано притулок в L'Oréal, де він зміг позбутися слідів свого минулого.[13] Врешті подружжя оселилось в особняку, збудованому в 1951 році.[14] 10 липня 1953 року Ліліан народила єдину дочку Франсуазу.
У 1957 році Ліліан Беттанкур успадкувала L'Oréal після смерті батька, ставши головною акціонеркою компанії. У 1963 році компанія стала публічною, хоча Беттанкур зберегла контрольний пакет акцій. У 1974 році вона обміняла майже половину своєї долі на три відсотки акцій Nestle.[15]
У 1987 році Ліліан Беттанкур спільно з чоловіком та дочкою заснувала Беттанкур Шюллер Фонд (la Fondation Bettencourt Schueller) для підтримки і розвитку медичних, культурних та гуманітарних проєктів. Фонд заснований у Неї-сюр-Сен (Франція).
Фонд, річний бюджет якого становить £ 160 млн[16], виділяє близько 55 % своїх коштів на наукові дослідження та освіту, 33 % на гуманітарні і соціальні проєкти та 12 % на культуру та мистецтво.[17] Фонд є спонсором премій для вчених різних сфер. Наприклад, «Премія для науки про життя» є щорічною премією для передових європейських біомедичних дослідників віком до 45 років. Переможці одержують € 250 000 для підтримки наукових робіт.
Фонд профінансував будівництво нового крила в музеї Мармоттан-Моне.[16]
Беттанкур в основному уникала уваги ЗМІ. Однак з 2007 року вона зіштовхнулась з прискіпливою увагою медіа, котрі висвітлювали її стосунки з Франсуа-Марі Баньє та можливе фінансування нею консервативних французьких політиків, зокрема, президента Франції Ніколя Саркозі.(англ.)[18]
Вважають, що Беттанкур познайомилась з Франсуа-Марі Баньє, французьким письменником, художником і фотографом знаменитостей, у 1987 році, коли він фотографував її для французького журналу Égoiste.[11][19][20] Пізніше Баньє і Беттанкур стали друзями, і вона стала його головною благодійницею — сумарна вартість її подарунків склала € 1,3 млрд. Серед цих подарунків — поліс страхування життя на суму € 253 млн в 2003 році та ще один поліс за € 262 млн в 2006 році[21], 11 витворів мистецтва (у 2001 році), серед яких картини Пікассо, Матісса, Мондріана, Делоне і Леже, фото сюрреаліста Ман Рея[11][22] і гроші.
У грудні 2007 року, всього лиш через місяць після смерті свого батька, Франсуаза Беттанкур Маєрс подала позов проти Баньє, звинувативши його в abus de faiblesse (експлуатації фізичної або психологічної слабкості з метою особистої вигоди).[23] У результаті було організовано розслідування; після допиту співробітників Беттанкур справу було передано до суду у вересні 2009 року[24]. У грудні 2009 суд відклав рішення у цій справі до квітня 2010 (пізніше — до липня 2010) до отримання результатів медичного засвідчення психічного стану Беттанкур.[20] Беттанкур відмовилась пройти перевірку.
У липні 2010 Ліліан Беттанкур було втягнуто в політичний скандал після того, як стали доступними широкому загалу плівки, записи на котрих вважають розмовою між Беттанкур та її фінансовим консультантом. З цього аудіозапису випливає, що Беттанкур, можливо, ухилилась від сплати податків, зберігаючи значну кількість грошей на прихованих рахунках у швейцарських банках. Інший запис на плівці — начебто розмова між Беттанкур та Еріком Вертом, котрий вимагав для своєї дружини роботу, в той час як він займав посаду міністра і очолював гучні кампанії з вилову тих, хто ухилилися від сплати податків в особливо значних розмірах. Крім того, Беттанкур одержала податкову знижку в € 30 млн під час перебування Верта на посаді міністра.[25]
У червні 2010 року скандал набув ще більшого розмаху — після того, як колишня бухгалтерка Беттанкур, Клер Трибу, розповіла в інтерв'ю сайту Mediapart, що французькі політики-консерватори одержували гроші в конвертах в особняку Беттанкур. Вона стверджувала, що Верт, діючи як казначей «Союзу за народний рух» (UMP), одержав конверт з € 150000 готівкою в березні 2007. За словами Трибу, сам Саркозі був частим гостем у домі Беттанкур, коли він був мером Неї-сюр-Сен з 1983 до 2002, і також одержував конверти з готівкою. Через кілька днів Клер Трибу поскаржилась на тиск з боку французької поліції, котра вимагала відмовитись від свідчень проти Саркозі.[26] Саркозі та Верт відкидають звинувачення.[27][28] Після цих звинувачень французька поліція провела рейд у домі та офісі де Местра, голови компанії, що керує статками Беттанкур.[29]
За даними журналу Forbes, Ліліан Беттанкур знаходиться на 15 місці у списку найбагатших людей світу, її статки оцінюють у 23 мільярди доларів США. Вона є найбагатшою жінкою Європи; Беттанкур за багатством посідає третє місце серед жінок у світі. Серед французів Ліліан за багатством поступається лише Бернару Арно.[10]
У 2005 Forbes розмістив Ліліан Беттанкур на 39 позиції у рейтингу найвпливовіших жінок світу[30].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
