Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
[1][2]Любо́в Анто́нівна Пшени́чна (нар. 29 червня 1955 року, с. Закриниччя, Баранівського району Житомирської області) — українська поетеса, педагог. Дружина письменника Миколи Пшеничного.[3]
Пшенична Любов Антонівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 29 червня 1955 (69 років) Закриниччя, Баранівський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Діяльність | поетеса, письменниця, перекладачка, вчителька | |||
Alma mater | Рівненський державний гуманітарний університет | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | лірика | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Закінчила дошкільне відділення Рівненського педагогічного інституту. Працювала учителем та вихователем. Відмінник народної освіти УРСР. Викладала у Дубенському педагогічному коледжі, працювала в Дубенському міськвідділі соцзахисту на Рівненщині.
Голова Дубенської регіональної організації Національної спілки письменників України.
Багато пісень на вірші Любові Пшеничної написала композиторка Галина Мосійчук («Маленька зіронька», «Катерина», «Жорна», «Мої земляки», «Бабине літо», «Дорога», «Кобзарева пісня», «Вербова колиска»).
Твори Любові Пшеничної введені у шкільні підручники для учнів молодших класів, друкувалися в перекладах російською, білоруською, тувинською мовами.
Лауреат обласної літературної премії імені Валер'яна Поліщука.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.