Львівська Хоругва у битві при Грюнвальді
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Львівська Хоругва у битві при Грюнвальді (або хоругва землі Львівської — 1410 р) — загін лицарів з львівських земель, який брав участь у битві при Грюнвальді 1410 року.
Львівська Хоругва у битві при Грюнвальді | |
---|---|
На службі | 1410 |
Країна | Руське Королівство |
Чисельність | понад 300 до 500 кінноти та піхотинців |
У складі | Війська Королівства Руського |
Штандарт | блакитне полотно з золотим левом |
Війни/битви | Велика війна / Грюнвальдська битва |
Прапором Хоругви було блакитне полотно з золотим левом, що ніби здирається на скелю (свідчення хроніста Яна Долгуша). Невідомо, чи на той час голову лева прикрашала корона. Також збереглось зображення гербу Хоругви у Гербовнику Яна Долгуша.
Здиблений лев у якості геральдичної фігури на теренах історичної Галичини відомий на століття раніше битви під Грюнвальдом і вперше зафіксований на печатці грамоти 1316 р. (на думку Б.Барвінського, печатка належала королю Леву Даниловичу[1]), тобто ще у епоху Галицько-Волинської держави.
Пізніше даний символ фігурував у гербах усіх правителів Королівства Русь, на руських монетах, а також був присутній на міській геральдиці Львова, що свідчить про тяглість традиції протягом усього XIV ст.. Тобто геральдика хоругви лицарства Львівської землі у битві під Грюнвальдом була прямою спадкоємицею геральдики Галицької Руси. Існує думка, що поява лева у геральдиці руських правителів пов'язана із отриманням титулу короля Данилом Галицьким (1254 р.) та при утвердженні відповідних королівських атрибутів.[1]