Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Луї Жаколіо | ||||
---|---|---|---|---|
Louis Jacolliot | ||||
Ім'я при народженні | Louis-François Jacolliot Луї-Франсуа Жаколіо | |||
Народився | 31 жовтня 1837 Шароль, Сона і Луара, Франція | |||
Помер | 30 жовтня 1890 (52 роки) Сен-Тібо-де-Вінь, Сена і Марна, Франція | |||
Громадянство | Франція | |||
Національність | француз | |||
Діяльність | прозаїк, есеїст | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | з 1868 | |||
Напрямок | пригодницька література | |||
Жанр | пригодницький роман | |||
| ||||
Луї Жаколіо у Вікісховищі | ||||
Луї Жаколіо (фр. Louis Jacolliot; повне ім'я — Луї-Франсуа Жаколіо / фр. Louis-François Jacolliot; * 31 жовтня 1837, Шароль, Сона і Луара, Франція — 30 жовтня 1890, Сен-Тібо-де-Вінь, Сена і Марна, Франція) — французький письменник, мандрівник, етнограф, колоніальний суддя і викладач; один з найяскравіших авторів французького пригодницького роману.
Луї-Франсуа Жаколіо народився 31 жовтня 1837 року в Шаролі (Сона і Луара, Франція).
Тривалий час жив в Океанії (на острові Таїті) та Індії в період 1865 — 69 років. Подорожував Індокитаєм та Америкою, обіймав судові посади у французьких колоніальних володіннях.
Після повернення до Франції Луї Жаколіо описав свої і почуті пригоди в численних книгах «Подорож в країну баядерок» (1873), «Подорож до країни слонів» (1876), «Факіри-чарівники» (1880) і багато інших.
Луї Жаколіо помер 30 жовтня 1890 року в Сен-Тібо-де-Вінь (Сена і Марна, Франція).
Луї Жаколіо по праву вважається одним із найяскравіших представників французького пригодницького роману.
Для автора були характерні два типи романів: суто пригодницький (наприклад, «Грабіжники морів»), і романи, що рясніють науково-популярними відомостями, подеколи такими, що відходять від канви загальної оповіді (наприклад, трилогія «Берег слонової кістки», «Берег чорного дерева», «Піщане місто»).
Цілий ряд своїх книг Луї Жаколіо присвятив етнографічним питанням і порівняльному вивченню індійської релігії та міфології. В подорожніх нарисах і захоплюючих пригодницьких романах «Пожирачі вогню» (1887), «У нетрях Індії» (1888), «Загублені в океані» (1893) та інших Жаколіо проявив своє співчуття до пригноблених народів і навіть удався до несміливої критики англійських, португальських і французьких колонізаторів.
Романи Луї Жаколіо користувалися широкою популярністю в царській Росії, де в 1910 році було видано відразу 18 томів його творів у перекладі російською.
Однак в СРСР книги Луї Жаколіо були піддані негласній забороні, імовірно як соціально шкідливі, відтак з 1928 по 1989 рік не видавалися. Єдиним винятком став роман «Берег чорного дерева та слонової кістки», який вийшов у 1958 році, однак і він до 1989 року більше не перевидавався. Разом з тим, за «УРЕ» серед творів Л. Жаколіо є такі, що «пройняті співчуттям до поневолених народів і критикою колонізаторів».[1]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.