Лопатичі
село в Житомирській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Житомирській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лопа́тичі[2] — село в Україні, в Коростенському районі Житомирської області. Входить до складу Олевської міської громади. Населення становить 1789 осіб.
село Лопатичі | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Житомирська область |
Район | Коростенський район |
Громада | Олевська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1730 |
Перша згадка | 1730 (294 роки)[1] |
Населення | 1784 |
Площа | 5,06 км² |
Густота населення | 352,57 осіб/км² |
Поштовий індекс | 11034 |
Телефонний код | +380 4135 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°08′45″ пн. ш. 27°34′43″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
183 м |
Водойми | річка Уборть |
Місцева влада | |
Адреса ради | 11034, Житомирська обл., Олевський р-н, с. Лопатичі, вул. Гагаріна[джерело?] |
Карта | |
Мапа | |
Селом протікає річка Уборть.
У 1906 році село Олевської волості Іскоростської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 113 верст, від волості 12. Дворів 208, мешканців 1471[3].
1 липня 1917 р. у Лопатичах в родині священика Данила Штуля народився відомий український громадсько-політичний і військовий діяч, третій голова ОУН Олег Штуль-Жданович.
4 листопада 1921 р. під час Листопадового рейду через Лопатичі проходила Волинська група (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки. У Слободі Лопатицькій, що складає тепер частину Лопатичів, козаки захопили у полон сотню московських військ з 4 командирами, яких розстріляли на місці.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 29 жителів Лопатичів[4].
Колищній орган місцевого самоврядування — Лопатицька сільська рада.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1884 особи, з яких 893 чоловіки та 991 жінка.[5]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1774 особи.[6]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,22 % |
російська | 0,73 % |
вірменська | 0,06 % |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.