Логічний вентиль
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Логічний вентиль — базовий елемент цифрової схеми, що виконує (обчислює) елементарну логічну операцію, перетворюючи таким чином вхідні логічні сигнали у вихідний логічний сигнал. Логіка роботи вентиля заснована на бітових операціях зі вхідними цифровими сигналами як операндами. При створенні цифрової схеми вентилі з'єднують між собою, при цьому вихід використовуваного вентиля повинен бути підключений до одного або до декількох входів інших вентилів.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/54/IEC_AND.svg/100px-IEC_AND.svg.png)
В сучасних цифрових пристроях домінують електронні логічні вентилі на базі польових транзисторів, однак у минулому для створення вентилів використовувалися й інші пристрої, наприклад, електромагнітні реле, гідравлічні пристрої, а також механічні пристрої. У пошуках більш досконалих логічних вентилів досліджуються квантові пристрої, біологічні молекули, фононні теплові системи.
В цифровій електроніці логічний рівень сигналу представлений у вигляді рівня напруги (що потрапляє в один з двох діапазонів) або у вигляді значення струму. Це залежить від типу використовуваної технології побудови електронної логіки.