![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/35/WilhelmvonBibra.jpg/640px-WilhelmvonBibra.jpg&w=640&q=50)
Лицарі Золотої Остроги
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Лицарі Золотої Остроги або Золоті лицарі Священної Римської імперії (лат. Equites aurati Sancti Romani Imperii; пол. Kawalery Złotej Ostrogi) — почесне звання, яке присвоювалося в XV—XVII століттях у Священній Римській імперії, а також в інших країнах, у т.ч. у Річі Посполитої, як правило, з нагоди коронації монарха. Це був нижчий ступінь особистого шляхетства, який давав своєму власникові право: мати власний герб, носити меч і шпори, брати участь у лицарських турнірах. Звичай носити золоту шпору як лицарську відзнаку існує в Європі з XI століття.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/35/WilhelmvonBibra.jpg/640px-WilhelmvonBibra.jpg)
Лицарі були офіційною елітою Священної Римської імперії, яка складалася в основному з представників шляхти, а також з представників буржуазії та військових. Лицарів нагороджували орденом не обов’язково за військові, але й за особливі заслуги. Спочатку, це була особиста нагорода, титул лицаря не передавався у спадок. Лицар мав право носити золоті шпори або навіть позолочені обладунки. Більш практично, він користувався правом носити знак золотої остроги на шиї або на шоломі.