Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Леон Коньє (фр. Léon Cogniet; 29 серпня 1794, Париж — 20 листопада 1880, Париж) — французький художник, представник неокласицизму і романтизму.
Леон Коньє | ||||
---|---|---|---|---|
Léon Cogniet | ||||
При народженні | Léon Cogniet | |||
Народження | 29 серпня 1794[1][2][…] Париж, Франція | |||
Смерть | 20 листопада 1880[3][2][…] (86 років) | |||
Париж, Франція | ||||
Поховання | Пер-Лашез[4][5][6] і Grave of Léon Cognietd | |||
Країна | Франція[7] | |||
Жанр | художник | |||
Навчання | Національна вища школа красних мистецтв і Французька академія в Римі (1822)[8] | |||
Діяльність | художник, професор, літограф, художник-гравер, рисувальник | |||
Напрямок | неокласицизм, романтизм | |||
Вчитель | П'єр-Нарсісс Герен і Жан-Віктор Бертен | |||
Відомі учні | Едґар Деґа, Роза Бонер, Альфред Бушеd, Жан-Луї-Ернест Мейссоньє, Жан-Поль Лоран, Diogene Ulyssee Napoleon Maillartd, Gustave Mohlerd, Eugène-Philibert Langronned, Marius Abeld, Eugène Gluckd, Jules Emmanuel Valadond, Charles Louis Müllerd, Родольф Жуліан, Огюст Буларd, Évariste Vital Luminaisd, Augustin Feyen-Perrind, Нільс Бломмер, Жюль Лефевр, Тоні Робер-Флорі, Lucien-Étienne Mélingued, Gustave Henri Eugène Delhumeaud, Анджей Єжи Мнішек, Леон Бонна, Carlos Esquivel y Rivasd, Mariano de la Roca y Delgadod і Софія Адлерспаре | |||
Працівник | Національна вища школа красних мистецтв | |||
Член | Академія красних мистецтв Франції | |||
Твори | Scene of July 1830d | |||
У шлюбі з | Catherine-Caroline Cognietd[9] | |||
Брати, сестри | Marie-Amélie Cognietd[9] | |||
Роботи в колекції | Міннеаполіський інститут мистецтваd, Оклендська галерея мистецтвd, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен[10], Musei di Strada Nuovad, Museum of the History of Franced, Музей образотворчих мистецтв (Бордо), Musée des Beaux-Arts d'Orléansd, Клівлендський музей мистецтв, Зібрання Воллеса, Rhode Island School of Design Museumd, Портландський мистецький музей, Raclin Murphy Museum of Artd, City Castle Zaltbommeld[11], Національний музей у Варшаві, Музей витончених мистецтв Парижаd, Musée Feschd, Ackland Art Museumd[12], Реннський музей образотворчого мистецтва, Версальський палац, Musée d'Art et d'Histoire de Choletd, Музей августинців, Museum of Fine Arts of Reimsd, Музей Фабра, Нантський музей образотворчого мистецтва, paintings collection of Musée des beaux-arts de Chartresd[13], Print Collectiond[14], Музей Бойманса - ван Бенінгена[15] і Musée des Beaux-Arts de Chartresd | |||
Нагороди | Орден Почесного легіону 1824, Орден Почесного легіона 1846, Орден «Pour le Mérite» (Прусія)1865 | |||
| ||||
Леон Коньє у Вікісховищі | ||||
У 1812 р. Леон вступив у паризьку Школу витончених мистецтв (клас художника П'єра Нарссіса Герена). За участь у виставках у Паризькому салоні отримав грошову стипендію, яка дозволила поїхати в Італію і прожити п'ять років у Римі. У 1822 році Коньє повернувся у Францію. У 1824 він виставив свої картини «Марії на руїнах Карфагена» і «Побиття немовлят». Коньє мав численних учнів.
У 1855 році він останній раз виставився у Паризькому салоні з картиною «Віконтеса де Ноай». Згодом відійшов від художньої творчості, перестав працювати майже за сорок років до смерті. У 1863 році художник завершив викладання у Школі витончених мистецтв. Помер в похилому віці.
Французький історичний живописець у своїх творах поєднував благородство композиції і глибину почуттів зі стильністю форм і силою теплого колориту. У 1814 році представив одну зі своїх робіт на виставці у Французькій академії. У 1815 році Коньє за полотно «Повернення Брісеіда Ахілла» отримав Римську премію 2-го ступеня, а в 1817 — за роботу «Звільнення Олени Кастором і Поллуксом» — Римську премію 1-го ступеня. У 1822 році Коньє повернувся у Францію. У 1824 він виставив свої картини «Марія на руїнах Карфагена» і «Побиття немовлят». У 1831 році художник завершив картину «Викрадення Ревеки тамплієрами» (за романом Вальтера Скотта «Айвенго»). У 1843 році мистецькою сенсацією стало полотно — «Тінторетто, який малює свою мертву дочку».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.