Loading AI tools
російський письменник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Володимир Львович Леві | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | Клячко Володимир | |||
Народився | 18 листопада 1938 (85 років) Москва | |||
Громадянство | СРСР Росія Ізраїль | |||
Діяльність | лікар-психотерапевт, письменник | |||
Сфера роботи | психологія[1], психотерапія[1], поезія[1] і музика[1] | |||
Alma mater | Перший московський державний медичний університет імені І. М. Сеченова | |||
Мова творів | російська | |||
Напрямок | психологія | |||
Magnum opus | «Мистецтво бути собою» | |||
Сайт: levi.ru | ||||
| ||||
Володимир Львович Леві (рос. Влади́мир Льво́вич Леви́, нар. 18 листопада 1938, м. Москва) — радянський та російський лікар-психотерапевт, психолог; письменник, художник і музикант. Автор наукових робіт і популярних книг з психології та медицини, художньої прози, віршів і пісень, оформлювач власних книг.
Народився 18 листопада 1938 року в м. Москві (РРФСР, СРСР). У дитинстві займався музикою, захоплювався боксом, став кандидатом у майстри спорту[2].
Батько його — доктор технічних наук і професор Леві Лев Ізраїлевич[ru][3], котрий походив з єврейської землеробської колонії Новополтавки Херсонської губернії (Україна)[4].
Мати його — Олена Аркадіївна Клячко, уродженка Антверпена (з родини емігрантів), працювала інженером-хіміком (Володимир Леві до 16 років носив українське прізвище від матері — Клячко Володимир)[5].
Володимир Леві, доктор медичних і психологічних наук[6].
У 1961 р. закінчив Перший московський медичний інститут, і згодом аспірантуру при кафедрі психіатрії там же[7]; працював лікарем швидкої допомоги, працював координатором і лікарем-психіатром у лікарні імені П. П. Кащенко[ru] (Московська психіатрична лікарня № 1)[8][9], потім — психотерапевтом[10][11][12].
Працював науковим співробітником Інституту психіатрії[ru] (Всесоюзний науково-методичний суїцидологічний центр професора А. Г. Амбрумової) Міністерство охорони здоров'я РРФСР[13], де став одним із засновників нового напрямку психологічної медицини: суїцидології[en] — вивчення і профілактики самогубств, брав участь у створенні «телефону довіри[ru]» і кризового стаціонару[14][15][16].
Спільно з А. Г. Амбрумовою працював над дослідженням психологічних аспектів пресуїциду (1974), як «стану особистості з підвищеною ймовірністю скоєння суїцидального акту»[17]. Займався питаннями адиктивної поведінки, психології музичного сприйняття і музикотерапії[18][19][20]. В. Л. Леві і Л. З. Волков в 1970 році дали опис трьох типів патологічної сором'язливості підлітків: шизоїдно-інтровертований, псевдошизоїдний та психостенічний[21][22]
Працював в галузі наукової та практичної психології в Інститутах психології Російської Академії Наук і Академії освіти; займався проблемами виховання дітей, психотерапією дітей та підлітків, психологічною допомогою сім'ям, психотерапією екстремальних станів і криз особистості[23], психологією мистецтва[24][25][26]. Автор більш ніж 60 наукових праць, котрі перекладалися різними мовами.
Великої популярності серед радянської інтелігенції кінця 1960-х, 1970-ті роки набули психологічні практики та психотехніки, і особливо книги молодого Володимира Леві, які пережили декілька перевидань:
З 1974 р. член Спілки письменників. Один зі співзасновників Європейського Культурного Клубу. Співзасновник, разом з російськими психологами Свіяшем, Норбековим, Козловим, Ваґіним, Міжнародної асоціації професіоналів розвитку особистості.
У 1980-і роки займався педагогічною психологією[27][28]. Протягом багатьох років співпрацював з журналом і видавництвом «Сім'я і школа» (рос. Семья и школа)[29].
Українською мовою у 1991 р. вийшла книжка В. Леві «Нестандартна дитина» (рос. вид. — 1983).
Здійснює психотерапевтичну практику, займається науковою та літературною роботою. З 2005 року — автор і ведучий популярної радіопрограми «Музична аптека». В січні 2007 року записи передач «Музикальна аптека», а також книги «Самотній друг самотніх» і «Ліки від ліні», надсилались на Міжнародну космічну станцію[30][31].
Одружений, п'ятеро дітей.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.