Леві Іцхак Шнеєрсон

Леві Іцхак Шнеєрсон  (івр. לוי יצחק שניאורסון‎, рос. Леви Ицхак Шнеерсон^[2][3]; 1878 Піддобрянка, Могилівська губернія, Російська імперія — 1944, Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР) — головний рабин Катеринослава з 1909 по 1939. Автор глибоких праць з кабали і хасидського вчення. Праправнук по батьківській лінії третього Любавицького ребе Цемах-Цедека^[en] та батько сьомого Любавицького ребе Менахема Мендла Шнеєрсона.

Леві Іцхак Шнеєрсон
‏לוי יצחק שניאורסון‏‎
Народився	1878(1878) Піддобрянка, Q120201214?, Гомельський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія
Помер	1944(1944) Алмати, Казахська РСР, СРСР
Поховання	Центральне кладовище Алматиd
Підданство	Російська імперія  УРСР  КРСР
Національність	єврей
Діяльність	рабин
Конфесія	юдаїзм
Рід	Schneersohn familyd
Батько	Барух Шнеур
Мати	Зельда Рахель Шнеєрсон
Родичі	Menachem Mendel Schneersohnd і Chaya Mushka Schneersond
Брати, сестри	Shmuel Schneersohnd
У шлюбі з	Хана Шнеєрсон
Діти (3[1])	Менахем-Мендл, Дов-Бер, Ісраель-Арьє-Лейб
Нагороди	почесний громадянин Російської імперії (1878 — 1917)

Хабадська синагога в Алмати, казахська марка

Біографія

Меморіальна дошка Леві Іцхаку Шнеєрсону на вул. Барикадній в Дніпрі

Народився в містечку Піддобрянка біля Гомеля в родині Меламеда Боруха-Шнєєра Шнеєрсона; мати — Зельда Рахель. У ранньому віці виявив непересічні здібності, і на нього звернули увагу рабини Північно-Західного краю. У 1900 році одружився з уродженкою єврейської землеробської колонії Романівка Ханою Меєрівною Шнеєрсон (1880—1964), дочкою Меєра-Шлойме (Меєра-Шльоми) Яновського (1860—1933), в 1908—1911 роках вченого єврея Миколаєва, і Рахілі Іцковни Шнеєрсон, і переселився до Миколаєва, де в 1902 році народився їхній первісток, Менахем-Мендл, майбутній ребе. У 1909 році був призначений на посаду рабина Катеринослава, на якій залишався аж до 1939. Після встановлення радянської влади почав піддаватися позбавленням і був змушений покинути свою комфортну квартиру і переїхати в комуналку. Попри переслідування радянської влади, завжди залишався вірним заповідям юдаїзму і закликав всіх інших до продовження дотримання традицій. Суворо стежив за кашрутом, проводив весілля і похорон відповідно до єврейської традиції до самого арешту. У 1939 році був звинувачений в антирадянській діяльності та засланий в Казахстан в селище Чіілі. У Чіілі сильно страждав від голоду і обмежень в пересуванні. В останні дні життя отримав дозвіл переселитися в Алма-Ату, де і помер. Після нього залишилося кілька неопублікованих книг по хасидизму.

Примітки

1. https://www.mytzadik.com/tzadik.aspx?id=251
2. Воспоминания ребецн. Архів оригіналу за 17 травня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
3. Дело Екатеринославского раввина. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.

Посилання

• Шнеерсон Менахем Мендл // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
• Інтерв'ю зі знайомим рабина в Ізраїлі [Архівовано 4 грудня 2020 у Wayback Machine.]
• Александр Быстряков (2003-04). Леви-Ицхак Шнеерсон. Шабат Шалом. Еврейская пресса Днепропетровска. Архів оригіналу за 12 травня 2009.(рос.)