Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Левіафан (рос. Левиафан) — фільм-драма російського кінорежисера Андрія Звягінцева. Згідно зі старозавітною Книгою Йова Левіятан був морським страховиськом. Англійський філософ XVII ст. Томас Гобс у книзі «Левіафан»[4] порівняв державну систему з Левіафаном, що знищує людську природу, свободу. Фільм показує соціальне життя в епоху перемін, проводячи паралелі поміж життям праведного Йови та сучасного грішника, якого не цікавить сенс життя.
 | Ця стаття може містити помилки перекладу з іншої мови. |
Левіафан | |
|---|---|
| Левиафан | |
 | |
| Жанр | драма, кримінальний |
| Режисер | Андрій Звягінцев |
| Продюсер | Олександр Роднянський Сергій Мелькумов |
| Сценарист | Олег Негін Андрій Звягінцев |
| У головних ролях | Олексій Серебряков Олена Лядова Роман Мадянов Володимир Вдовиченков |
| Оператор | Михайло Крічман |
| Композитор | Філіп Ґласс |
| Монтаж | Анна Масс |
| Кінокомпанія | Нон-стоп продакшн |
| Дистриб'ютор | Cirko Filmd[1][2] |
| Тривалість | 142 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |  Росія |
| Рік | 2014 |
| Кошторис | 220 млн. рублів |
| Касові збори | 386 894 доларів[3] |
| IMDb | ID 2802154 |
| sonyclassics.com/leviathan/ | |
 Левіафан у Вікісховищі | |
Світова презентація відбулась 23 травня 2014 на 67-му Каннському кінофестивалі в рамках головного конкурсу.
Висунутий номінантом[en] на 87 церемонії вручення Премії «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою.
У північному селищі Прибережному біля Баренцового моря живе автослюсар Миколай Сергєєв із другою дружиною Лілією та сином Романом від першого шлюбу. Він приятелює з поліціянтом Полівановим і його дружиною. Корумпований мер міста бажає знести його будинок, автомайстерню для будівництва особливо важливої будівлі — власного опрічного будинку. Сергєєв програє два суди, а за встановлену судом суму викупу придбати нове помешкання неможливо. Сергєєв звертається до свого армійського товариша Дмитра Селезньова, який є відомим у столиці адвокатом. Той доходить до висновку, що єдиним засобом боротьби проти мера наразі є лише компромат на нього.
Адвокат показує меру теку з компроматом, натякає на знайомство з впливовими політиками та пропонує припинити переслідувати Сергєєва, виплативши йому за майно суму, визначену незалежним оцінювачем (3,5 млн рублів замість 649 тисяч). Після цього адвокат в готелі займається сексом з Лілією, яка першою почала його зваблювати.
Утішений Сергєєв з сім'єю та друзями організовує пікнік, під час якого Роман неподалік місця пиятики помічає Лілію разом з адвокатом у недвозначному положенні. Поміж Сергєєвим і Селезньовим відбувається бійка.
Наляканий мер радиться із суддею, прокурором, начальником поліції та єпископом, який навчає його «показати силу». Адвоката заманюють у безлюдне місце, б'ють, погрожуючи вбивством. Адвокат повертається до Москви, водночас Сергєєв намагається пробачити Лілії. Та, після сварки з Романом, іде на берег моря і перестає відповідати на телефонні дзвінки та, зрештою, гине за невідомих обставин. Сергєєва арештовують за підозрою у вбивстві та присуджують 15 років ув'язнення, а дім руйнують. Задоволений мер після вироку каже: «Знатиме тепер до кого приставати».
У фіналі єпископ у присутності мера, губернатора читає проповідь у церкві, збудованій на місці будинку Сергєєва.
Багато критиків відзначають, що у фільмі немає позитивних героїв, усі зраджують усіх[5].
Західна преса відзначила фільм як один із найкращих у 2014 (Sight & Sound)[6], критикою путінської Росії (The Guardian[7], International Business Times[8]) та беззубим фільмом, що підкреслює споконвічність корупції, релігійного лицемірства в Росії й після якого Путін може спокійно спати (London Evening Standard[8]). У Росії виявилась неоднозначна позиція двох діаметрально протилежних таборів — від підкреслення можливого несприйняття фільму публікою через показ життя, де бог і віра замінені ритуалами та риторикою (Искусство кино[ru][9], Новая газета[10], Meduza, 12.01.2015[11]) до звинувачень в антиросійському спрямуванні (НТВ[12],[13],[14]), закликів заборони показу (ВВС[15],[16]).
На початок 2015 фільм має значні проблеми з отриманням дозволу на показ у Росії через присутність ненормативної лексики у героїв.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
