Леваллуазька техніка

Леваллуазька техніка — в археології, характерна для епохи стародавнього палеоліту техніка обробки каменю.

Нуклеус, оброблений за допомогою леваллуазької техніки

Першим, хто дав чітке визначення цього терміна, був французький дослідник Франсуа Борд. Названа по характерному давньопалеолітичному місцезнаходженню Леваллуа-Перре (Levallois-Perret), поблизу Парижа. Полягає в ретельній попередній обивці нуклеуса (ядрища), що здобуває завдяки цьому схожість з панциром черепахи (черепахоподібний нуклеус). Така оббивка зумовлювала правильну форму овальних, прямокутних або трикутних відщепів і пластин, які відколювалися від нуклеуса і служили для виготовлення різних знарядь. Леваллуазька техніка з'явилася в середині ашельського часу (див. ашельська культура) і була поширена протягом пізньоашельского і мустьєрського часу (див. Мустьєрська культура) у окремих груп людей на всіх територіях, заселених в стародавньому палеоліті (див. Кам'яна доба). Леваллуазька техніка співіснувала з іншими технічними прийомами обробки каменю.

Леваллуазска техніка — великий крок вперед в порівнянні з попередніми їй шельскою та клектонською.

Обробка кременю за технікою Леваллуа

Література

• Любин В. П., К вопросу о методике изучения ннжнепалеолитических каменных орудий, в сборнике: Материалы и исследования по археологии СССР, № 131, М. — Л., 1965;
• Григорьев Г. П., Проблемы леваллуа, в сборнике: Материалы и исследования по археологии СССР, № 185, Л., 1972.
• Паничкина М. З., Палеолитические нуклеусы. «Археологич. сб.», в. 1, Л., 1959;
• Bordes F., Principes d'une méthode d'étude des techniques de débitage et de la typologie du paléolithique ancien et moyen. «L'Anthropologie», P., 1950, t. 54.

Джерела

• Леваллуазская техника в БСЭ (рос.) [Архівовано 23 вересня 2019 у Wayback Machine.]
• Советская историческая энциклопедия. ЛЕВАЛЛУА-ПЕРРЕ(рос.) [Архівовано 12 січня 2017 у Wayback Machine.]
• http://hpj.asj-oa.am/3481/1/1981-3(261).pdf [Архівовано 29 травня 2014 у Wayback Machine.]