Loading AI tools
грецька морська військовичка та судновласниця, героїня війни за незалежність З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ласкарі́на Бубулі́на (грец. Μπονμπονλίνα), іноді Бобеліна (11 травня 1771 — 25 травня 1825) — героїня грецької національно-визвольної війни 1821 — 1829 років проти османського поневолення, учасниця підпільної грецької організації «Філікі Етерія». Також об'єкт пропаганди Російської імперії у протистоянні з Османською імперією, єдина в історії жінка-адмірал російського флоту (посмертно).
Ласкаріна Бубуліна | |
---|---|
грец. Λασκαρίνα Μπουμπουλίνα | |
Народилася | 11 травня 1771[1][2] Константинополь, Османська імперія |
Померла | 22 травня 1825 (54 роки) Спеце, Спеце[d], Острови[d], периферія Аттика, Греція |
Країна | Греція Османська імперія |
Діяльність | судновласниця, боєць опору |
Знання мов | грецька |
Членство | Філікі Етерія |
Військове звання | адмірал |
Родичі | Lela Karagiannid |
Автограф | |
Народилась в османській в'язниці в Константинополі. Батьком її був капітан Ставріоніс Піноціс, учасник грецької революції 1769—1770 років проти османського володарювання. Після смерті батька Ласкаріну з матір'ю випустили з в'язниці, і вони виїхали на острів Ідра. Через 4 роки її мати вступила в новий шлюб, і вони переїхали на острів Спеце.
Ласкаріна була двічі пошлюблена. Після смерті першого чоловіка Дімітріоса Бубуліса у битві проти алжирських піратів отримала у спадок його справу і кораблі. За свій кошт побудувала вісімнадцятигарматний корвет «Агамемнон». У 1816 році османська влада спробувала конфіскувати майно Бубуліни, оскільки її другий чоловік був учасником російсько-османської війни 1806-1812 років на боці Російської імперії, у зв'язку з чим була змушена виїхати до Константинополя для зустрічі з російським послом — графом Строгановим. Звідси граф направив її до Криму з міркувань безпеки. Після 3 місяців життя в Криму Бубуліна повернулася на острів Спеце.
Ласкаріна Бубуліна була заможною, утримувала невеликий флот з екіпажами і армію повстанців. Крім того, фінансувала підпільну грецьку організацію «Філікі Етерія» (Φιλική Εταιρεία — «Союз друзів»), для якої закуповувала зброю і продовольство. На кораблі «Агамемнон» вперше підняла національний прапор Греції.
Ласкаріна Бубуліна була вбита в 1825 році під час сутички з родиною Куцісів, дочку яких зґвалтував її син від першого шлюбу. За переказами під час сварки, вона вискочила на балкон свого дому, ганьблячи батька зґвалтованої дівчини. Тоді хтось вистрілив у неї з пістолета, попавши просто в чоло. Убивцю так і не виявили.
У Російській імперії високо оцінили діяльність Бубуліни проти Османської імперії. Імператор Олександр І посмертно присвоїв Бубуліні звання адмірала Російського флоту і подарував[кому?] монгольський меч на визнання заслуг. Так вона стала єдиною в історії жінкою-адміралом Російського флоту (посмертно).
Ласкаріна Бубуліна була популярна в деяких частинах Європи, а також, і особливо, в Російській імперії, пропаганда якої популяризувала її образ через поширення роману німецького письменника Вульпіуса «Бобеліна, героїня Греції нашого часу» (ч.1-2, Москва, 1823). Тарас Шевченко в «Щоденнику» 19 листопада 1857 називає ім'я Бобеліни метафорично — на означення дебелої войовничої жінки.
Деякі історики висловлювали критику дій Бубуліни, яка наказувала вбивати туркень та єврейок, аби заволодіти їхніми коштовностями, а також переплавила собі на вигоду гармати із захопленого Нафпліона[3].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.