![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/0b/Mandar%25C3%25ADn_lanyin.png/640px-Mandar%25C3%25ADn_lanyin.png&w=640&q=50)
Ланьчжоусько-іньчуаньський говір
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ланьчжоусько-іньчуаньський говір або говір Лань-Інь (спрощ.: 蘭銀官話; кит. трад.: 兰银官話; піньїнь: lányín guānhuà, ланьінь ґуаньхуа) — діалект, яким розмовляють мешканці Лесового плато в Китаї.
Коротка інформація Ланьчжоусько-іньчуаньський говір, Країни ...
Ланьчжоусько-іньчуаньський говір | ||
---|---|---|
![]() | ||
Країни | Китайська Народна Республіка | |
Носії | 11 700 000 (1988)[1] | |
Класифікація | Сино-тибетські
| |
Писемність | китайська писемність | |
Коди | ||
ISO 639-1 | Відсутній | |
ISO 639-2 | — | |
ISO 639-3 | —
| |
Увага: Ця стаття може містити фонетичні символи МФА в юнікоді. |
Закрити
Належить до північно-західної групи говорів північного наріччя китайської мови. Наближений до розмовної китайської мови путунхуа.
Поширений на території Нінся-Хуейського автономного району, провінції Ганьсу та північному сході Сіньцзян-уйгурського автономного району. Зазнав впливу тюркських мов.
Названий за іменами міст Ланьчжоу в провінції Ганьсу та Їньчуань в Нінся-Хуейському автономному районі.
Кількість мовців на 1988 рік становила близько 11,7 мільйонів осіб[1].