Loading AI tools
великий кратер на видимому боці Місяця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кра́тер Ла́нгрен (лат. Langrenus) — великий метеоритний кратер в районі східного узбережжя Моря Достатку на видимому боці Місяця. Назву присвоєно на честь голландського астронома і картографа Міхаеля Флорана ван Лангрена (1598—1675) й затверджено й Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось в ератосфенівському періоді[1] і вважається, що це один з найбільших кратерів, які виникли за останні 3,2 мільярда років.
Лангрен | |
---|---|
Координати | 8°51′36″ пд. ш. 61°02′24″ сх. д. |
Діаметр | 132 км |
Глибина | 4,500 км |
Довгота ранкового термінатора | 295° |
Епонім | Міхаель Флоран ван Лангрен |
Найближчими сусідами кратера є маленький кратер Аль-Марракіші[en] на заході; кратери Більхарц[en], Атвуд і Наонобу[en] на північному заході; маленький кратер Акоста[en] на півночі; кратер Сомервіль[en] на сході; кратер Баркла[en] на сході південному сході; кратер Ламе[en] на півдні південному сході і кратер Лозе[en] на півдні. На півночі північному сході від кратера знаходиться Море Піни[2]. Селенографічні координати центру кратера — 8.86° пд. ш. 61.04° сх. д., діаметр — 132 км[3], глибина 4,5 км[4].
Кратер Лангрен має полігональну форму і практично не зазнав руйнувань завдяки невеликому віку. Вал чітко окреслений, має внутрішній схил шириною до 20 км та явно виражену терасовидну структуру. У східній часті валу з борту Аполлона-14 спостерігалась колірна аномалія у вигляді одного або декількох куполоподібних підвищень іржавого забарвлення[5].
Висота валу над навколишнью місцевістю сягає 1630 м[1], об'єм кратера становить приблизно 17200 км³[1]. Дно чаші має альбедо вище, ніж навколишня місцевість, завдяки чому кратер добре виділяється при високому розташуванні Сонця. Поверхня дна чаші є відносно рівною, дещо більше пересічена у північно-західній частині, всіяна великим числом валунів. У центрі чаші розташоване скупчення масивних центральних піків, що складаються з габро-норито-троктолітового[en] анортозиту із вмістом плагіоклазів 85-90 % (GNTA1), анортозитового норита (AN) и троктоліту (T)[6]. Кратер Лангрен є одним із семи відомих на даний момент кратерів із вмістом троктоліту у центральному піку (троктоліт складається з приблизно однакових долей плагіоклазу і олівіну та утворюється при сплавленні магматичних порід і порід, що утворюють місячну кору при імпактній події). Пік Альфа має висоту 3000 м, пік Бета — 3500 м[7].
Кратер є центром яскравої фрагментованої системи променів, що поширюються в Морі Достатку на захід від кратера і він включений до списку кратерів з яскравою системою променів Асоціації місячної та планетарної астрономії (ALPO)[8].
У кратері Лангрен 30 грудня 1992 французьким астрономом Одуеном Дольфюсом з Паризької обсерваторії за допомогою метрового телескопа спостерігались швидкоплинні місячні явища у вигляді світіння на дні чаші кратера[9]. Висловлювалося припущення, що джерелом світіння може бути вихід газів через тріщини на дні кратера[9].
Лангрен | Координати | Діаметр, км |
---|---|---|
E | 12.73° пд. ш. 60.72° сх. д. | 31,0 |
G | 12.17° пд. ш. 65.46° сх. д. | 21,9 |
H | 8.03° пд. ш. 64.29° сх. д. | 25,2 |
L | 12.67° пд. ш. 61.92° сх. д. | 12,6 |
M | 9.82° пд. ш. 66.41° сх. д. | 18,2 |
N | 8.98° пд. ш. 65.74° сх. д. | 12,5 |
P | 12.04° пд. ш. 63.01° сх. д. | 42,3 |
Q | 11.99° пд. ш. 60.69° сх. д. | 12,9 |
R | 7.76° пд. ш. 63.75° сх. д. | 5,4 |
S | 6.72° пд. ш. 64.79° сх. д. | 8,9 |
T | 4.79° пд. ш. 62.3° сх. д. | 40,0 |
U | 12.65° пд. ш. 57.15° сх. д. | 4,2 |
V | 13.23° пд. ш. 55.94° сх. д. | 5,0 |
W | 8.67° пд. ш. 67.32° сх. д. | 22,0 |
X | 12.35° пд. ш. 64.71° сх. д. | 23,6 |
Y | 7.88° пд. ш. 66.86° сх. д. | 29,0 |
Z | 7.18° пд. ш. 66.26° сх. д. | 20,8 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.