Loading AI tools
угорський письменник і художник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лайош Кашшак | ||||
---|---|---|---|---|
угор. Kassák Lajos | ||||
Народився | 21 березня 1887[1][2][…] Нове Замки, Словаччина | |||
Помер | 22 липня 1967[3][2][…] (80 років) Будапешт, Угорська Народна Республіка[3] | |||
Поховання | Фаркашреті | |||
Громадянство | Угорщина | |||
Діяльність | письменник і художник | |||
Заклад | Nyugatd | |||
Мова творів | угорська | |||
Членство | Európai Iskolad | |||
Партія | Угорська соціал-демократична партія і Угорська партія трудящих (1949)[4] | |||
Брати, сестри | Erzsi Újvárid | |||
У шлюбі з | Klára Kárpátid[5] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Лайош Кашшак у Вікісховищі | ||||
Лайош Кашшак (угор. Kassák Lajos; 21 березня 1887 Ершекуйвар — 22 липня 1967, Будапешт) — угорський письменник і художник, один з провідних пропагандистів авангарду (конструктивізму, експресіонізму, футуризму, дадаїзму, сюрреалізму) в угорському мистецтві.
Народився в бідній сім'ї помічника аптекаря в Ершекуйваре (нині Словаччина). Деякий час працював робітником-металістом. У 1904 переселився в Будапешт, де включився в профспілковий і соціал-демократичний рух. Пішки і без грошей обходив майже всю Європу. У 1907-1910 жив у Парижі, де познайомився з Гійомом Аполлінером, Блез Сандраром, Робером Делоне і Пабло Пікассо. З 1912 писав експресіоністські вірші, драми і романи.
Повернувшись в Будапешт, разом з Емілем Сітьєй займався виданням авангардистського журналу A Tett, який незабаром був закритий за антимілітаристські ідеї. Як і більшість діячів угорського авангарду, дотримувався лівих переконань (себе він характеризував як «соціалістичну людини»), брав участь у революційних подіях 1919, коли входив в «Письменницьку директорію» і вів гостру полеміку з Белою Куном.
У 1919-1926 жив в еміграції у Відні. В журналі «МА» («Сьогодні»), що видавався там Кашшаком публікувалися Курт Швиттерс, Оскар Шлеммер, Трістан Тцара, Лисицький і Олександр Архипенко. Кашшак проголошував ідею єдності технічної цивілізації і мистецтва. До групи «МА» входив також Ласло Мохой-Надь, разом з яким Кашшак видасть в 1921 у Відні «Книгу нових художників». У 1921 Кашшак сам зайнявся конструктивістськими проектами.
У 1926 Кашшак повернувся в Угорщину і займав посади редактора кількох авангардистських видань лівого спрямування — «Munka» («Праця») і «Dokumentum» («Документ»). В автобіографічному романі «Життя однієї людини», що виходив у журналі «Nyugat» в 1927-1935, відобразив не тільки власну важку юність, але і розвиток робітничого руху, комбінуючи реалізм і експресіонізм. За частини роману, присвячені революційним подіям, піддавався переслідуванням.
У 1947 відновився в Угорській соціал-демократичної партії, що в 1948 злилася з Угорською комуністичною партією в Угорську партію працівників.
Музей Лайоша Кашшака працює в палаці Зічі в Будапешті.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.