Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кшиштоф Шидловєцький гербу Одровонж (нар. 15 листопада 1466, за ін. даними 1467, Шидловець — пом. 30 грудня 1532, Краків) — польський державний діяч, дипломат; підскарбій надвірний коронний (1507–1510), підканцлер (1511–1515), канцлер великий коронний (1515–1532); каштелян сандомирський (1509-1515), краківський воєвода (1515–1527) і каштелян (1527–1532); староста генеральний краківський (1515), староста сєрадзький (1507), новокорчинський (1515), гостинінський, сохачевський, луківський[3] і лежайський[4]; граф на Шидловцю (1532).
Кшиштоф Шидловєцький | |
---|---|
пол. Krzysztof Szydłowiecki | |
Підскарбій надвірний коронний | |
1507 — 1510 | |
Монарх | Сигізмунд I Старий |
Попередник | Станіслав Мілановський[pl] |
Наступник | Марцін Вольський |
Підканцлер коронний | |
1511 — 1515 | |
Попередник | Мацей Джевіцький |
Наступник | Петро Томіцький |
Великий канцлер коронний | |
1515 — 1532 | |
Попередник | Мацей Джевіцький |
Наступник | Ян Хоєньський |
Каштелян сандомирський | |
1509 — 1515 | |
Попередник | Якуб Шидловєцький[pl] |
Наступник | Миколай Шидловєцький[pl] |
Краківський воєвода | |
1515 — 1527 | |
Попередник | Миколай Каменецький |
Наступник | Анджей Тенчинський |
Краківський каштелян | |
1527 — 1532 | |
Попередник | Миколай Фірлей |
Наступник | Анджей Тенчинський |
Народився | 1467 або 15 листопада 1466[1] Шидловець, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща або Краків, Королівство Польське |
Помер | 30 грудня 1532[2] Краків, Королівство Польське |
Похований | Колегіальний костел святого Мартина (Опатів)d |
Відомий як | політик |
Країна | Королівство Польське |
Батько | Станіслав Шидловєцькийd |
Мати | Зофія Ґождзиковськаd |
У шлюбі з | Зофія Тарґовіцькаd |
Діти | Ельжбета Шидловєцькаd і Зофія Шидловєцькаd |
Народився Кшиштоф, за різними даними, 15 листопада 1466[5], чи 1467 року[6][7] у сім'ї Станіслава Шидловєцького[pl], на той час, каштеляна жарнувського, маршалка двору й охмістра королівських синів, та Зофії Ґождзіковської гербу Лебідь. Мав рідних 6 братів і 4 сестри, а також 3 братів і сестру від інших шлюбів батька.
У дитинстві батько забрав Кшиштофа до Вавельського замку, де він виховувався як товариш по іграм майбутнього короля Сигізмунда I. Імовірно, також навчався у відомого на той час італійського гуманіста, публіциста і дипломата Філіпа Буонакорсі Калімаха, який був учителем синів Казимира Ягеллончика[7].
З 1496 року був придворним королевича Сигізмунда, з 1497 — підстолієм краківським, охмістром[8], з 2 жовтня 1504 року отримав посаду бургграфа краківського замку[9], 1505 — маршалка двору королевича у Ґлоґувському князівстві.
З моменту коронації Сигізмунда I, Кшиштоф займає різні центральні уряди: підскарбія надвірного коронного (1507–1510), підканцлера (1511–1515)[10] і канцлера великого коронного (1515–1532). Також, паралельно він продовжував посідати важливі земські уряди: підкоморія краківського (1508)[11], каштеляна сандомирського (1509-1515), краківських воєводи (1515-1527) і каштеляна (1527-1532).
Кшиштоф Шидловєцький керував польською закордонною політикою під час правління Сигізмунда I. Був послідовним прихильником Габсбургів, противником Османської імперії і прибічником створення антитурецької ліги. 1515 року разом із єпископом Петром Томіцьким розробили угоду з Габсбургами, яка була підписана під час Віденського конгресу у липні того ж року. 2 серпня імператор Максиміліан I на знак поваги і вдячності надав Кшиштофові титул барона Священної Римської імперії, також додав до його фамільного гербу Одровонж орден «перевернутого дракона», пов'язаного з ім'ям імператора Сигізмунда Люксембурзького, якого лише у рідкісних випадках пов'язували з родовим гербом як свідчення особливої прихильності. Даний факт надання титулу імператором був чи не першим в польській історії[12].
Шидловєцький був політичним супротивником королеви Бони. Ініціював чотирирічне перемир'я із великим магістром Тевтонського ордену Альбрехтом Гогенцоллерном, що було підписане 5 квітня 1521 року. Був підписантом Краківського миру 1525[13], який формально поклав край польсько-тевтонській війні 1519—1521 років.
1514 року Шидловєцькийй придбав у любуського єпископства за 10 000 флоринів земельний маєток із містом Опатовом і селом Біскупиці. Він розбудував місто, відбудував спалений колегіальний костел (колегіату) святого Мартина і приготував там склеп для своєї родини. 1519 року Шидловецький надав «Привілей Опатовський» у якому зрікся десятини зі своїх 17 сіл на користь опатівської церкви. Розбудував замок у Цмелюві протягом 1519-1531 років[14]; придбав замок у Тудоруві, якого перебудував і переобладнав[15].
Завдяки численним наданням, а також хабарам (лише від імператора Максиміліана Шидловєцький прийняв 80 тис. дукатів за підтримку Австрії на з'їзді монархів у Відні, а також взяв гроші від монархів угорського Яноша Заполья та французького Франциска I; місто Ґданськ також заплатило за протекцію канцлера) нажив величезні статки. Окрім розкішного способу життя, за який він заслужив у сучасників назву польського Лукулла, він підтримував науку й мистецтво, збирав ілюміновані кодекси. Був меценатом і покровителем гуманістів у європейському масштабі. 1526 року Еразм Роттердамський присвятив йому свою роботу «Lingua», у Польщі його протекцією користувався його надвірний художник Станіслав Самострільник, автор мініатюр на Опатівському привілеї[16]. Серед інших, Кшиштоф Шидловєцький зображений на картині Яна Матейка «Прусський омаж».
Помер 30 грудня 1532 року у Кракові, був похований у колегіаті в Опатові[17]. Надгробок виконаний у майстерні Бартоломео Береччі за участі Джованні Чіні, оздоблений бронзовим барельєфом.
1512 року одружився із Зофією Тарґовіцькою з Тарґовіська. Мали 9 дітей, які в більшості померли в ранньому дитинстві:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.