Куре (Хіросіма)
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
34°14′57″ пн. ш. 132°33′57″ сх. д.
| Куре | |
 | |
  | |
| Країна | Японія |
| Острів | Хонсю |
| Регіон | Тюґоку |
| Префектура | Хіросіма |
| ISO 3166-2 | 34202-5 |
| Площа | 353,74 км² (1 жовтня 2007[1]) |
| Населення | 237 582 осіб (1 червня 2011[2]) |
| Густота | 671.6 осіб / км² |
| city.kure.lg.jp(яп.) | |
 | |
|
| |
Куре́ (яп. 呉市, くれし, МФА: [kuɾe ɕi̥]) — місто в Японії, в префектурі Хіросіма.
Загальні відомості
Куре розташоване у південній частині префектури Хіросіма, на березі Внутрішнього Японського моря. Місто належить до особливих міст Японії. Утворене 1902 року.
Куре відоме суднобудівною промисловістю. За часів Японської імперії тут розміщувалась одна з баз ВМС Японії. У Куре був сконструйований найбільший корабель Другої світової війни — Лінкор «Ямато». Йому присвячений музей, який входить до числа найпопулярніших музеїв країни.
Станом на 1 жовтня 2015 площа міста становила 353,85 км². Станом на 2015 рік населення міста становило 228 552 особи.
Етимологія
Існують дві гіпотези, що пояснюють етимологію назви міста. Перша стверджує, що його найменування походить від старояпонського слова «куре» (榑) — «колода». Воно пов'язане із лісозаготівлею і суднобудуванням, основою міського господарства. Інша гіпотеза виводить назву міста від слова «куре» (九嶺) — «дев'ять бескидів», які оточують центральну територію міста. Друга гіпотеза вважається загальноприйнятою. На її основі було створено емблему і прапор Куре у вигляді ієрогліфа «місто» (市), оточеного дев'ятьма горами.
Географія
Куре розташований на північно-західному березі Внутрішнього Японського моря. На півночі місто межує по суходолу з містом Хіґасі-Хіросіма і районом Акі міста Хіросіма, а також містечками Сака і Кумано. На заході воно має спільний морський кордон із містом Етадзіма, а на сході — з містом Осакі-Камідзіма. На південь від Куре, на протилежному південному березі Внутрішнього моря, розташовані міста Мацуяма та Імабарі великого острова Шікоку.
Площа Куре на 1 жовтня 2007[1] становила близько 353,74 км². Окрім центральної частини, розташованої на острові Хонсю, місто займає територію прилеглих сусідніх островів Насаке, Сімо-Камаґарі, Камі-Камаґарі, Тойо, Осакі-Сімо, Курахасі.
Рельєф Куре переважного гористий, рівнин мало. Найвища точка — гора Норо, висотою 839 м над рівнем моря. Гірські пасма тягнуться прямо до берегів Внутрішнього Японського моря. Містом протікають річки Футаґава, Норо та Куросе. Центральна частина міста знаходиться у підніжжя гір і поступово переходить на їхні схили у вигляді терас[3].
Клімат Куре — вологий субтропічний. Середня кількість опадів — 1300 мм.
Містом проходять залізниця компанії JR, автомагістраль «Хіросіма-Куре», державні автомагістралі 31, 185, 375 і 487. Через міський порт Куре зв'язано із населеними пунктами сусідніх островів Кюсю та Шікоку[3].
Історія
| 1 липня 1889 | відкрито базу Куреського гарнізону Імперського флоту Японії. | |
| 1 жовтня 1902 | засновано місто Куре шляхом об'єднання наступних населених пунктів повіту Акі: містечок Васьо[4] і Футаґава[5], а також сіл Міяхара[6] і Сьоямада[7]. | |
| 1 липня 1903 | засновано Куреський арсенал Імперського флоту Японії. | |
| 1 квітня 1928 | приєднано три містечка повіту Акі: Йосіура[8], Кеґоя[9] і Аґа[10]. | |
| 21 квітня 1941 | приєднано містечко Ніґата[11] і село Хіро[12] повіту Акі. | |
| 5 травня 1945 | зруйновано Хіроський арсенал Імперського флоту Японії в результаті бомбардування ВПС Армії США. | |
| 22 червня 1945 | зруйновано Куреський арсенал Імперського флоту Японії в результаті бомбардування ВПС Армії США. | |
| 1 липня 1945 | зруйновано центр міста Куре в результаті бомбардування ВПС Армії США. | |
| 24—28 липня 1945 | зруйновано Куреський військовий порт в результаті бомбардування ВПС Армії США. | |
| 1946 | встановлено штаб-квартиру британських окупаційних сил в місті Куре, що згодом перейшла під контроль США. Місто перетворено на адміністративний центр окупаційних сил в регіонах Тюґоку та Шікоку. | |
| 28 червня 1950 | оголошено закон про передачу у власність міст військових портів[13]. Куреський військовий порт перетворено на міський порт. | |
| 1 липня 1954 | засновано Куреську базу Військово-морських сил самооборони Японії. | |
| 1 жовтня 1956 | приєднано містечко Тенно[14] і село Сьова[15] повіту Акі, та село Ґохара[16] повіту Камо. | |
| 1 листопада 2000 | надано статус особливого міста Японії. | |
| 24 березня 2001 | зафіксовано землетрус силою 5 балів за шкалою Ріхтера. | |
| 1 квітня 2003 | приєднано містечко Сімо-Камаґарі повіту Акі. | |
| 1 квітня 2004 | приєднано містечко Кавадзірі[17] повіту Тойота. | |
| 20 березня 2005 | приєднано містечка Ондо[18], Курахасі[19] та Камаґарі[20] повіту Акі, а також містечка Ясуура[21], Тойохама[22] і Ютака[23] повіту Тойота. |
Економіка
До Другої світової війни Куре був одним з найбільших центрів японської військово-промислового комплексу. Його головними галузями господарства були важка промисловість і суднобудування. Після 1948 року розпочалася демілатризація міської економіки, однак галузевий розподіл залишився без змін. На початку 21 століття в Куре працюють суднобудівні ди корпорацій Хітаті[24] та IHI[25], металургійні заводи компаній Йодоґава[26], Ніссін[27] і машинобудівний завод підприємства Бабкок-Хітаті[3][28].
Окрім традиційної для Куре важкої промисловості, в місті працюють підприємства легкої — паперовий завод Одзі[29] та завод з виготовлення посуду та металевих деталей Дайкуре[30]. Також тут діють фабрики з виготовлення електротоварів корпорацій Міцутойо[31] та Діско[3][32].
В Куре розташовані регіональна філія Національного інституту передової промисловості і технологій[33] та Західний центр промисловості і технологій префектури Хіросіма[34], які займаються розробкою та втіленням технологічних інновацій[3].
Традиційними ремеслами регіону Куре, що набули розвитку у 17 — 19 століттях, є виробництво саке, точильних каменів та напилків[3].
Населення
Населення міста Куре на 1 червня 2011[35] становило близько 237 582 осіб. Густота населення становила 671,6 осіб/км².
| 1942 | близько 400 000[3] |
| 1980 | 302 766 |
| 1985 | 293 584 |
| 1990 | 280 429 |
| 1995 | 270 179 |
| 2000 | 259 224 |
| 2005 | 251 003 |
| 2010 | 239 973 |
| 2015 | 228 552 |
Культура
- Сад соснових хвиль (松濤園) — музейно-парковий комплекс в Сімо-Камаґарі.
- Павільйон милування хвилями (観瀾閣) — пам'ятка архітектури національного значення в Сімо-Камаґарі.
Міста-побратими
Примітки
Джерела та література
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
